Батат — знахідка для городника

Для мене батат — не новинка, я його вирощую вже кілька десятків років. І дуже задоволений ним. Тож хочу поділитися з вами своїм досвідом вирощування цієї поки ще рідкісної, але невибагливої та цінної городньої культу ри. Буду дуже радий, якщо у когось виникне бажання взятися за цю культуру та скористатися моїми порадами. 

Але все по порядку. Батат, або солодка картопля, — багаторічна бульбоносна культура із родини в’юнових. Це означає, що колорадські жуки до батату байдужі, адже вони ласі тільки до пасльонових. А це вже великий плюс. 

Родом солодка картопля із Центральної Америки і вирощується по всьому тропічному та субтропічному світі. Але її можна вирощувати і в помірному кліматі, зокрема скрізь в Україні. Що правда, у нас батат вирощується як однорічна культура. Загалом батат буває різний за формою та забарвленням бульб. Є сорти із солодкими, напівсолодкими та звичайними, як у картоплі, бульбами. 

Бульби батату в залежності від сорту містять від 30–40 % сухих речовин, 0,5-6 % цукру, 1,8 % жирів, а також різні мінеральні солі, вітаміни, каротин. Батат калорій ніший від картоплі у 1,5 рази. Він здатен давати врожай понад 500 центнерів бульб та 300–400 центнерів соковитої зеленої маси з гектара, яку дуже полюбляє худоба. Тож недарма в довоєнні роки солодку картоплю вирощували на Херсонщині й там же велася відповідна дослідницька робота. Але потім усе занепало, на жаль. 

Вважаю, що на присадибних ділянках ця робота не повинна занепадати, а навпаки, має процвітати. Адже  батат вартий того. З чого ж починати? Звичайно, з елементарних знань та придбання посадкового матеріалу. Але це потрібно робити з осені. 

Важливо з осені підготувати площу під батат, ретельно перекопати землю та  заправити перегноєм. Солодка картопля добре вдається на вузьких грядках.  У мене грядки 1х10 м. На такій грядці з осені я нагортаю гребінь, ще додаю півсклянки суперфосфату і склянку попелу. Чим вищий буде гребінь, тим кращий буде врожай. Навесні гребінь поправляю, нарощую. 

Як я вже зазначив, посадковий матеріал готую з осені. Ще до осінніх приморозків нарізаю живці довжиною 10-15 см, укорінюю їх у дощовій теплій воді. Вони легко пускають корінчики і через тиждень-півтора готові до пересадки в земляну суміш, яку готую з городньої землі (краще із кротовин), перегною та піску у співвідношенні 2:2:1. Тобто землесуміш така ж, як і для більшості кімнатних рослин. У кожний горщечок висаджую від одного до трьох живців. Рослини добре себе почувають як на підвіконні, так і на деякій відстані від вікна. В такому стані батат перебуває майже півроку. Якщо за цей період розсада підросте до 30-35 см, то навесні ще раз нарізаю живці й знов укорінюю. 

Крім заготовлених з осені живців залишаю на зиму ще кілька неушкоджених бульб. Тримаю їх за температури +10...15 0С. У січні або на початку лютого бульби вкриваються безліччю паростків, які після відростання також вкорінюю. Якщо на підвіконні місця за мало, можна скористатися балконним  квітковим горщиком, який слід поставити біля підвіконня. В такий горщик можна висадити більше півсотні живців. 

Гарно сформовану розсаду батату висаджую на вузьку грядку у третій декаді квітня під плівкове укриття. Також можна висаджувати її у парник чи теплицю. 

На вузьких грядках вношу органічні та мінеральні добрива — вони нікуди не розбігаються, а «працюють» саме на висаджені рослини. При поливі вода теж не розтікається, а напуває коріння висаджених рослин. Та й освітлення на вузьких грядках набагато краще, ніж на звичайному городі. А вигляд самих рослин просто вражає. Відповідно, такий же і врожай. Висаджую розсаду на відстані 30–40 см. 

Влітку догляд полягає у регулярному розпушуванні ґрунту та поливі. На вузькій грядці бур’яни практично відсутні. Якщо грядки добре заправлені органікою, то рослини не потребують додаткового під живлення. В інакшому випадку можна вносити розчин коров’яку (1:10). 

Та ось завітала до нас багата на врожай золота осінь. Якими тільки плодами не радує нас ця щедра пора року! І серед усього цього розмаїття — батат. А позаду залишилися невтомна праця, щоденні клопоти, переживання. Але ж усе це варто того, щоб тепер по ласувати такою екзотичною, здавалося б, заморською, але вирощеною на рідній українській землі, приготовленою влас норуч смакотою. Радості немає меж! 

У салатах використовуються свіжі бульби, які очищають організм від шлаків і збагачують його мікроелементами та вітамінами. Але без теплової обробки батат не такий смачний. Вариться або запікається він дуже швидко, за кілька хвилин. Особливо смакує батат, запечений у духовці, заправлений вершковим маслом або сметаною. 

Зауважу, що молоде листя теж до даю в салати протягом усього вегетаційного періоду. А коли викопую бульби, то довжелезні стебла не викидаю: ними ласують кролики.  

Микола Дзюба, смт Турбів, Вінницька обл.