Цілюща гінура
Назад
Останніми роками з дивовижною швидкістю зросла популярність гінури лежачої, або розпростертої (Gynura procumbens Merrill 1923). Хоча ця рослина не вирізняється красою, проте цінність її в іншому — вона має потужні цілющі властивості.
Гінура лежача — швидкоростуча багаторічна рослина з довгими та добре розгалуженими м’ясистими стеблами. Верхня частина пагонів м’яка й соковита, але ближче до коріння вони стають напівдерев’янистими. Листя завдовжки до 7 см, яйцевидно-еліптичне із загостреною верхівкою і зубчасте по краях, м’ясисте, темно-зелене. Видовжені суцвіття-кошики помаранчевого кольору з’являються навесні. Квіти самозапильні, тому в гарних умовах може утворюватися насіння.
У дикому вигляді Gynura procumbens зростає в країнах тропічної Азії: Китаї, Таїланді, Індонезії, Малайзії та В’єтнамі. Її можна зустріти біля струмків у лісах, на зволожених піщаних схилах.
На батьківщині її шанували як овочеву культуру та лікарську рослину. Її листя багате на білки, і його їдять як у свіжому вигляді, так і додають до різних страв. Воно м’ясисте, хрустке в сирому вигляді й на смак схоже на зелені боби. Його також часто додають у яєчню, супи, страви з м’яса, креветок, салати тощо.
Та ще більше цю рослину цінують за неабиякі лікарські властивості. У країнах, де вона зростає, гінуру розпростерту ши роко використовують для лікування різноманітних захворювань. Запалення нирок, ревматизм, цукровий діабет, закреп, гіпертонія, онкозахворювання, лихоманка, дизентерія — це далеко не весь перелік хвороб, при яких застосовують гінуру. Найчастіше з лікувальною метою вранці натщесерце зжовують по 2–4 свіжих листки.
За свої цілющі та харчові властивості гінура лежача отримала кілька промовистих народних назв — «шпинат довголіття», «листя богів», «холестериновий шпинат», «ліки від 100 хвороб», «продовження життя» тощо. В інтернеті українською та російською мовами цю рослину нерідко називають джинура, що є некоректним перекладом з англійської.
В останні десятиліття проводилося активне вивчення лікарських властивостей рослини науковцями, особливо в США та країнах Європи. У чисельних та різнобічних дослідах фармацевтів встановлено, що гінура є потужним джерелом природних антиоксидантів. Уже відомо, що вона ефективно зменшує рівень цукру в крові, а також знижує тиск, виявляє протипухлинну активність. Вивчення фармацевтичних властивостей рослини ще триває.
Оскільки гінура лежача у природі росте у вологому субтропічному та тропічному кліматі, як правило, без приморозків, із річним діапазоном температур від +13 до +35 0C, то в Україні цю рослину слід вирощувати в кімнатах як ампельну або як ґрунтопокривний однорічник у відкритому ґрунті. У відкритому ґрунті найкраще росте на багатих, вологих, добре дренованих суглинках або супісках, із pH від 5,0 до 7,0. Ділянка має розташовуватись у легкій тіні. Зважте, що рослина погано витримує посуху. Регулярне зрізування пагонів або листя для лікування суттєво не відображається на самопочутті гінури — рослина швидко відновлюється та стає ще пишнішою.
Наостанок хочу нагадати, що перед використанням будь-якої рослини з лікувальною метою завжди слід консультуватися зі своїм лікарем.
Ірина Соколова, канд. с.-г. наук