Емоції переповнюють!

Доброго дня, шановні працівники улюбленої газети! Щойно отримала черговий номер, швидко перегорнула каталоги, замовила новий посадковий матеріал і в захваті від побаченого вирішила написати вам листа, бо позитивні емоції переповнюють.

«СВ» виписую з 2006 року, завжди з нетерпінням чекаю її приходу. Вже маю величезну підшивку, але жодного номера я не викинула, бо періодично перегортаю той чи інший примірник, шукаючи порад фахівців і таких, як я сама, закоханих у рослинність людей.

Завдяки «Віснику» маю пречудовий сад, який кожної пори року змінює свої декорації. Починається прекрасна пора квітуванням чемерників, шафранів, нарцисів, тюльпанів та ін.

Тільки-но зійде сніг і почне ніжно всміхатися весняне сонечко, в саду здійснює свій веселий танок жовтокрила форзиція, потім до неї приєднується пишна і водночас ніжна, мов наречена, білокоса спірея. За ними в танок вступають горді вічнозелені магонії, величаві жасмини, розкішні луізеанії та їхні близькі родичі – декоративні мигдалі (які, до речі, ростуть і в наших степах).

А яким сад стає у травні! Просто подих перехоплює від розмаїття барв та ароматів. У цей час мій чудовий садочок, як дівчина на виданні – молода, загадкова, чарівна, уквітчана різнобарвним віночком. Він, як веселкове поле, по якому можна ходити годинами, милуючись і насолоджуючись неперевершеною красою, створеною матінкою-Природою.

Завдяки «СВ» я маю величезну колекцію різних квітів та кущів. Не все, звичайно, прижилося, але й того, що залишилося, достатньо, щоб радіти життю.

Зачаровують своєю гордою поставою та розмаїттям кольорів неперевершені півники, ніжні королеви саду – троянди, чіпкі ломиноси. Від вітру розмахують своїми величезними свічами каштани. А коли квітнуть деревоподібні півонії, то здається, що до саду залетіли якісь НЛО!

А поміж цією величною красотою сором’язливо причаїлися ніжні незабудки та різні ґрунтопокривні рослинки. Хизуються своїм по-доброму загарбницьким характером гарнесенькі ясколки та завзяті барвінки.

А ще я дуже люблю жоржини, хоч вони й мають примхливий характер. Та їхнє квітування – це справжній феєрверк, це магія, яка заворожує і надихає щодня невтомно робити щось гарне, добре, світле…

До самих морозів пишаються своєю красою хризантеми, багаторічні айстри, чорнобривці та ін. Та тепла пора закінчується, падають до землі «вишиті» осінню листочки, проте в саду залишається багато вічнозелених та хвойних рослин, які будуть його окрасою взимку.

Шепочуться на вітрі листочки вічнозеленої жимолості, ніби радяться, як ліпше перезимувати та похизуватися собою перед оголеними деревами та кущами. Але цим представникам флори до них байдуже, бо вони вже поринули у глибокий солодкий зимовий сон, де їм тепло під пухкою сніговою ковдрою.

Вже незабаром зима… Сподіваюся, що вона пройде швидко і непомітно, а наш любий «Сільський вісник» допоможе нам гідно зустріти красуню-весну з новими знаннями та новими квітами. А квіти для людини – це невичерпне джерело енергії, позитивних емоцій та повноцінного життя! І цього я всім бажаю!

З повагою, Галина Петришина, с. Баланове, Миколаївська обл.

P.S. Додаю до листа вірш.

***

Жовтокоса осінь минає,

«Сільський вісник» прийшов.

Я одразу каталог гортаю,

Бо у мене безмежна до квітів любов.

У моєму саду розмаїття,

Як в театрі – красивий декор.

Я ж щоразу місцину шукаю,

Щоб оселився новий «герой».

Тут ростуть чарівні троянди,

Ломиноси, півонії стрункі,

І прекрасні іриси, тюльпани

Та пахучі будлеї, бузки…

Вражають величчю жасмини,

Вейгели, гібіски, гранат,

Спіреї, гумі, інжири

Та однорічників парад.

Щоразу «Вісника» чекаю,

Бо щиро я його люблю.

Від нього маю все, що забажаю,

Ще й друзів цим всім наділяю…

Фото

Мій онучок Колюня присів біля криниці

Такий вигляд має гірка у березні. Поруч моя доня Таня

Весняний феєрверк і «НЛО» на передньому плані

Маю 40 видів клематисів, це один із них