Медуниця — лікар-травиця

Дуже багато інформації про лікарські рослини я почерпнув від своєї  бабусі, а вона в свою чергу від своєї мами, моєї прабабусі — знахарки і травниці, баби Палажки. У дитинстві  мені часто доводилося допомагати бабусі збирати лікарські рослини. Мені дуже  подобалося слухати її розповіді про різні квіти, кущі, дерева, про їхню лікувальну  силу, про неймовірні можливості та, звичайно ж, про красу. Бабуся знала багато  легенд і оповідей про рослини. 

Одного разу, коли ми пішли збирати цвіт мати-мачухи, натрапили на велику галявину, де квітувало багато весняних первоцвітів. І бабуся навчила мене пити мед із квіток медунки. 

Стародавня українська легенда  свідчить: «Якщо вип’єш нектар із двадцяти рожевих і двадцяти фіолетових  квіток, то серце твоє стане здоровим і добрим, а помисли — чистими». Казка?  Не думаю. Адже нектар квіток — це глюкоза, а якому організму вона не підмога,  особливо серцю?  

Надзвичайно красива весняна рослина, а правильніше сказати квітка —  медунка (Pulmonaria officinalis). На узліссях, по ярах, та й на луках з’являється  ця дивовижна провісниця ранньої весни. Її красиве листя зазвичай має плями,  а рожеві та фіолетові квіточки-трубочки зібрані в китиці одночасно. Рослина — прекрасний медонос, тому над нею  завжди можна побачити бджіл, а особливо джмелів.  

Медунка ніколи не викликала у мене  особливого інтересу. Ну квітка, ну красива, ну первоцвіт. І що?... Проминув час.  Став я власником присадибної ділянки.  З південного боку в сусідів густі високі дерева, відповідно у мене вічна тінь.  Але ж із сусідами не лаятимешся через такі дрібниці. Ось я й придумав вихід із ситуації. Оскільки там буває сонце тільки навесні, коли на деревах немає листя, то посаджу я там первоцвіти, а ще краще — зроблю лісовий куточок. 

Місце приготував, але з посадкою  спочатку якось не склалося. Коли придбав саджанці чорниці деревоподібної,  попросив знайомого поїхати в ліс, аби набрати кілька мішків землі з-під сосни (разом із хвоєю). І — о, диво! Узлісся було практично вистелене медункою, неначе хтось спеціально її засіяв. Я, звичайно ж, не проґавив можливість милуватися далі цією рослиною в себе на ділянці. Варто  було лише витягнути з-під листя її практично поверхневе кореневище (рослина  кореневищна) та посадити у своєму садку разом із рястом і анемоною лісовою.  Згодом мій лісовий куточок поповнився папоротями, декоративною колодою  і красивими мохами. Цього року посадили проліски та конвалії. Приємно відпочивати, скажу вам, у такому куточку...  

Звичайно ж, сьогодні існує безліч гібридів і різних сортів медунки садової.  Вони мають різне листя (йдеться про плямистість і забарвлення), висоту й густину куща, довжину квітконоса, та й сама  квітка викликає справжнє захоплення.  Вона невибаглива у вирощуванні, морозостійка, швидко й легко розмножується  кореневищем. Завдяки цьому здобула славу прекрасної садової рослини. Коли  відквітне, не поспішайте зрізати непривабливі квітконоси — вони засохнуть  самі, та й насіння висіється. А листя ще  довго радуватиме й дивуватиме око своїми химерними плямистими візерунками.  

Якщо ви захотіли посадити цю рослину в себе на клумбі, то думаю, що про її лікарську силу ви теж маєте знати.  Бабуся називала цю рослину вчительською. Знаєте чому? Напар із сушених  стебел і квіток медунки — якнайкращий засіб від сипу в горлі та втоми голосових  зв’язок. Шановні вчителі й усі, кому доводиться багато розмовляти,— пам’ятайте про корисні властивості цілителькимедунки. Одну столову ложку подрібнених стебел сировини залийте окропом  (250 мл) і настоюйте 30 хвилин. Полощіть горло і не хворійте! 

А ще ця дивовижна квітка-лікар може зарадити при хворобах легенів. Якщо у вас бронхіт або просто кашель,  не полінуйтеся зробити таку процедуру — точно допоможе. В емальовану  миску налийте 2 л окропу й киньте по столовій ложці сухої подрібненої трави  медунки та шавлії. Нахиліться над мискою, накрийтеся рушником і вдихайте  духмяні ефірні випари. Відвар медунки дуже цілющий, ним лікують навіть такі складні хвороби, як туберкульоз легенів. 

Народна медицина багатьох країн вважає відвар медунки найбільш дієвим  засобом при дитячому туберкульозі. Нехай він вам ніколи не знадобиться, але  й при звичайній застуді та бронхіті його можна приймати. Змішайте в однаковій  пропорції подрібнену суху траву медунки, шавлії лікарської та подорожника.  Візьміть одну ложку суміші (з верхом)  і залийте однією склянкою води. Доведіть до кипіння і витримайте на маленькому вогні 10 хвилин (нехай мліє). Коли  трохи охолоне, додайте столову ложку меду. Пийте по ложці три рази на день за 20 хвилин до їди. 

А ще існує один дуже дієвий рецепт, який лікує щитовидну залозу. Впродовж  місяця їжте салат зі свіжого листя медунки. Листя й молоді стебла помийте,  просушіть і подрібніть. Додайте трохи зеленої цибулі, здобріть соком лимона, додайте трішки солі. Можна додавати варене яйце (небагато) або домашній  сир. Через двадцять днів підіть до лікаря — хай подивується вашому зціленню!  

Богдан Денисюк, м. Рівне