Особливості збирання врожаю овочевих культур та їх зберігання. Ч2

Цибулю збирають у фазі технічної стиглості. Цибулю-ріпку, вирощену  із сіянки, збирають у середині серпня,  вирощену з насіння— ​на 20–30 днів пізніше. Збирати розпочинають при відмиранні й виляганні пера у 50–70% рослин.  У цей час одна-дві покривні луски вже  сухі. Затримка зі збиранням призводить до повторного утворення коренів,  що знижує якість і лежкість цибулин. За один-два тижні до збирання рослини цибулі можна підкопати з підрізанням кореневої системи. Цей захід дає змогу  одержати продукцію рівномірної фізіологічної стиглості, яка наближається до  технічної. У цей час цибулини збільшують свою масу на 15–30% за рахунок  відтоку поживних речовин зі стебла і листків. Раніше при старій технології збирання застосовували прикочування посівів цибулі перед викопуванням. Як  доведено практикою, цей захід не сприяє найкращому висушуванню шийки  цибулини, оскільки вона при коткуванні травмується, затримує багато вологи.  

На зрошуваних землях поливи цибулі треба припиняти за два-три тижні  до збирання, що забезпечує кращу якість цибулин як за смаком, так і за стійкістю  до ураження хворобами, а також підвищує їхню лежкість.  

Важливим заходом є обрізування шийки. Цибулини з високим ступенем  механічних пошкоджень при сортуванні потрібно відбирати, оскільки вони  швидко уражуються хворобами і стають осередком захворювання.  

Вчасно зібрана і добре просушена цибуля-ріпка придатна для тривалого  зберігання. Цибуля, зібрана пізно, зберігається погано, кількість пророслих  цибулин у кінці зберігання на чверть більша, ніж у своєчасно зібраної.  

На поливних землях за два-три тижні до збирання цибулі-ріпки поливи припиняють. При достиганні 40–50% рослин  проводять передзбиральне розпушування міжрядь і підрізування коренів цибулі.  Цей агротехнічний захід знижує вологість, підвищує дружність достигання цибулин,  поліпшує якість зібраної маси, що дає змогу застосовувати комплексну механізацію  трудомістких процесів на заключному етапі виробництва. Своєчасно зібрані й добре висушені цибулини мають блискучі сухі луски, що щільно прилягають до м’ясистих.  Такі цибулини під час зберігання не проростають. У цибулин, зібраних у пізніші  строки, сухі луски швидко розтріскуються й опадають. Крім того, до 10–15% зібраної продукції має оголені цибулини. 

Цибулю-сіянку збирають у кінці липня— ​першій декаді серпня навіть тоді,  коли перо не вилягає. В цей час цибулинки мають розмір 1–1,5 см. Запізнення  зі збиранням призводить до висихання листків, що ускладнює вибирання сіянки з ґрунту і збільшує витрати ручної праці. 

Для запобігання ураженню сіянки  хворобами та стрілкуванню перед закладанням на зимове зберігання її прогрівають протягом 8–10 годин за температури  40...420С з інтенсивним провітрюванням. Чим швидше після збирання провести прогрівання сіянки, тим вищою буде його ефективність.  

l Нестрілкуючий часник збирають при виляганні несправжнього стебла,  а стрілкуючий — ​при підсиханні нижніх  і пожовтінні верхніх листочків. Буває це найчастіше у кінці липня— ​на початку серпня.  При збиранні потрібно дотримуватися правила— ​краще зібрати раніше, ніж пізніше.  При запізненні зі збиранням загальні покривні луски розтріскуються, і цибулина  розпадається на зубки, що знижує врожайність та товарні якості продукції. Якщо  у стрілкуючого часнику були залишені  стрілки для одержання повітряних цибулинок, їх зрізують першими, коли у 10–15%  рослин обгортки суцвіть починають розтріскуватися. На зберігання закладають  достиглі, висушені й здорові цибулини з трьома-чотирма покривними лусками.  

l Помідори. Строки збирання плодів залежать від їх призначення. Якщо  їх будуть вивозити на далекі відстані, то збирати треба у молочній стиглості. При транспортуванні до споживача на менші відстані збирають бурі плоди.  

Основна вимога при зберіганні помідорів— ​не допустити механічних пошкоджень плодів, оскільки це призводить  до появи збудників хвороб та підвищення інтенсивності обміну речовин.  

Помідори, після того як вони сформувалися й досягли молочної стиглості,  можуть набувати технічної стиглості у післязбиральний період. Фактором,  що зумовлює їх достигання, є підвищена температура зберігання (10...150С)  і достатня наявність кисню у середовищі сховищ (не нижче 15%). При недотриманні цих умов помідори втрачають  здатність достигати. Вологість повітря  повинна бути в межах 80–90%, що певним чином захищає плоди від в’янення.  Ось чому організація збирання помідорів потребує виконання цілої низки вимог  і передусім припинення поливів за дватри тижні до збирання. 

Підготувала Мар’яна Ціпух-Гузьо, м. Івано-Франківськ