Садіння і догляд за жоржинами. Ч1

Жоржина, хоч і багаторічна рослина, але в наших умовах у відкритому ґрунті не зимує. Незважаючи на це, квіти жоржин досить поширені. Полюбляють їх усюди. А що вже казати про садово-городні ділянки! Тут вони майже в кожному дворі, різні  й за кольором, і за висотою: від маленьких (30–40 см) до велетнів (1,5–2 м).  А що вже форм і кольорів— ​не перерахувати. Усі сорти жоржин, а їх понад три  тисячі, полюбляють освітлені ділянки. Хоч у літні місяці (червень-серпень) на сонячних місцях колір жоржин трохи  вигорає (у цей період бажано притінювати їх), та восени цвітуть вони надзвичайно гарно. Буває, що на ділянці  немає вільного сонячного місця, і жоржини доводиться садити у затінку. При  цьому рослини швидше ростуть, зате пізніше цвітуть, а кількість суцвіть на  кущі зменшується, стебла стають ламкими, коренебульби розвиваються гірше.  Небажано садити жоржини і біля великих дерев, які забирають багато вологи.  Адже ці квіти дуже чутливі до вологості  ґрунту. Тому краще висаджувати їх недалеко від місця водозбору, аби можна  було своєчасно поливати. Водночас треба пам’ятати, що надмірного зволоження  жоржина також не витримує.  

Широкого розповсюдження набули жоржини декоративні England’s Glori,  Bodacious, Emori Paul, Selina, жоржини напівкактусові та інші. 

До ґрунту жоржина невибаглива. Проте на ділянки з важкими глинистими ґрунтами слід вносити гній, пісок, торф,  а на ділянки з піщаними ґрунтами— ​гній,  торф і глину. Обробіток ґрунту нескладний. Ділянку чи площу, де весною маєте  намір садити жоржини, треба переорати або перекопати на глибину 25–30 см.  Рано навесні закультивувати або спушити ділянку вручну.  

Весною висаджувати жоржини у відкритий ґрунт слід лише тоді, коли він на  глибині 12–15 см прогріється до 8...100С. Садять на глибину до 30 см. Відстань між рослинами в ряду і між рядами може бути 60–100 см. Водночас треба мати  на увазі, що низькорослі сорти слід садити густіше (60 х 70 см).  

Догляд за жоржинами також нескладний. У період вегетації необхідно  регулярно знищувати бур’яни, за потреби  поливати, аби не пересихав ґрунт, після дощів щоразу спушувати, боротися  із хворобами та шкідниками і підв’язувати.  Полюбляє й гарно відгукується жоржина як на органічні, так і на мінеральні  добрива. Щоб квітки були великими і гарними, треба в кущі (особливо, якщо висаджено не поодинокі бульби, а ціле гніздо) залишати не більше 3–4 сильних стебел, а решту— ​зрізувати.  

Мар’яна Ціпух-Гузьо, викладач Івано-Франківського коледжу Львівського національного аграрного університету