Вирощування й захист винограду

Вирощування винограду — вищий пілотаж у садівництві.  Щоб отримати гідний урожай, слід знати всі особливості агротехніки цієї культури. Виноградарство —  дуже вдячна справа, адже за вмілого підходу лози радуватимуть вас ґронами вагою щонайменше в кілограм.  

Посадка винограду  

Для посадки обирайте захищену з півночі частину саду,  яка добре прогрівається й освітлюється сонцем весь день і розташована за кілька метрів від плодових дерев, які можуть заті- нювати лозу. Не садіть виноград унизу схилу, через це він може  не пережити зиму. 

Яму під виноград готують восени або навесні за 2–3 тижні до посадки. При цьому вона має бути глибокою (до 80 см). На дно ями укладають шар дренажу, а потім чергують шари із поживними  речовинами та ґрунтом, змішаним навпіл із піском. Між ними почергово розміщують три шари мінеральних добрив (по 120 г сульфату калію та суперфосфату) або 2–3 л попелу. Перед посадкою  саджанця корені замочують на 3–4 години в розчині препарату Антихрущ, 10 мл та стимулятора росту Гулівер (Авангард) Стимул, 15 мл на 5 л води. Саджанець завдовжки до 25 см висаджують рівно, довший — під кутом. Місце посадки поливають залишком робочого розчину, після замочування довівши об’єм до 10 л.  

Догляд за виноградом 

Лоза не любить заливання, тому весною потрібно уважно стежити й відводити зайву воду, провівши канавки від кущів. Рясно поливають тричі за сезон: при розпусканні бруньок, перед цвітінням та після нього. Добре також у воду перед поливом додавати попіл — склянку на відро. 

Частиною догляду за лозою є підв’язування до шпалери.  Після зими лозу акуратно піднімають із землі, коли минуть заморозки. Спершу прив’язують до нижньої шпалери на висоті 0,5 м  від землі, а потім, коли виростуть нові зелені пагони,— до верх- ньої (на 30–40 см вище). Прив’язувати лозу треба кілька разів  у міру відростання, відступаючи на кілька листків від верхівки. 

З третього року кущі підживлюють. Найкраще це робити  сечовиною (40 г), яку розчиняють у 10 л води разом із суперфосфатом (40 г) та сульфатом калію (30 г) і поливають навколо  кореня. Перше підживлення проводять весною. Другий раз під- живлюють у період бутонізації (кінець травня). А коли починають  наливатися ягоди, підживлюють лише калійними і фосфорними  добривами. В серпні використовують хлористий калій, щоб прискорити достигання ґрон та здерев’яніння лози перед зимою.  

Після збору врожаю починають готувати виноградні кущі  до холодів. Оскільки лоза віддала багато сил ягодам, рослину необхідно ще раз підживити, наприклад, поливши розчином попелу.  Гарно, якщо раз на два-три роки восени перекопувати землю разом із перегноєм, додаючи суперфосфат і сірчанокислий амоній.  

У більшій частині України столові сорти винограду в суворі зими можуть вимерзати. Тому восени їх обрізають так,  щоб можна було вкласти на землю та накрити укриттям. Перед цим стовбур підгортають ґрунтом та рясно поливають, якщо осінь дуже посушлива.  

Обрізування винограду 

Обрізування необхідне, щоб видалити зайві пагони, які густо ростуть угору протягом літа, а також для підсилення плодоносної частини лози.  

Весняне обрізування винограду більше підходить примхливим сортам, які бояться вимерзання. Коли є підозра, що лоза  вимерзла, перевірте бруньки. Якщо вони зелені всередині, значить живі, якщо коричневі — загинули. Якщо лоза підмерзла, залиште більше бруньок на живих пагонах. Навіть при великих втратах гілок пасинки й вовчки найбільш витривалі взимку. Їх залишають, щоб компенсувати загиблі частини лози. 

Пасинкування винограду полягає в обрізуванні бокових цьогорічних пасинків, які не плодоносять. Щоб не пошкодити ще не сформовані вічка, пасинки не можна обламувати. Тому їх прищипують, водночас залишаючи по 2–3 нижні листки. Це спрямує всі сили куща на дозрівання ягід. 

Осіннє обрізування винограду — основне, зрізи після  нього заживуть за зиму. Зазвичай до обрізування беруть- ся у жовтні-листопаді після перших заморозків, коли опаде  листя. Під час вкорочення пагонів слід обрізати їх до 3 см над брунькою. 

У молодого куща з одним пагоном зрізають верхівку так, щоб залишилось три-чотири бруньки. Наступного року з неї виростуть два бічних пагони — їх треба буде восени разом із верхівкою вкоротити до двох бруньок. На третій рік на лозі буде шість гілок — знову вкоротіть їх так, щоб залишилося 3–4 бруньки на свіжих приростах, при цьому більш старі  частини пагонів будуть зі здерев’янілою корою. На четвертий рік знову вкоротіть лише зелені прирости, залишаючи  по чотири бруньки. Сенс цього обрізування в тому, що таким  чином формуються рукави — міцні бокові лози (схожі на скелетні гілки дерев).  

Під час обрізування бокового пагону до двох-трьох бру- ньок із нього утворюється однорічна лоза. Вона дає кілька  пагонів, які зазвичай обрізають, а один залишають на плодоношення.  

Якщо з одного місця ростуть два-три пагони, залиште  найміцніший. На рукавах, як і на скелетних гілках дерев, за- лишають по три-чотири цьогорічні лози, тоді як минулорічні,  що вже відплодоносили, обрізають. 

Зрозуміло, не всім із першого разу вдається обрізати та сформувати лозу в найкращий спосіб. Детальні поради щодо  різних схем обрізування винограду можна знайти в спеціальній літературі або в інтернеті.

Захист винограду від хвороб та шкідників 

В Україні виноград більш вразливий до грибних хвороб  через клімат: у більшості областей після дощів довго тримається волога. Тумани й роси в загущених лозах створюють сприятливі умови для розвитку таких хвороб, як борошниста роса  (оїдіум), антракноз, мілдью, сіра гниль та чорна плямистість. 

Мілдью винограду вражає більшість європейських сортів,  і небагато з них умовно стійкі, але працьовитому винограда- рю зі знаннями — хвороби винограду не такі вже й страшні.  Спори грибка зимують в опалому листі. Оптимальна температура для поширення становить 23...25 0С, вологість — 50–80%.  

Збудник уражує всі зелені частини рослини: листки, ґрона,  вусики, пагони. На молодих листках зверху з’являються блідо-зелені або жовтуваті плями розміром 2–3 см, які згодом стають  маслянистими й буріють. Із нижнього боку листка у місцях плям утворюється білий пухнастий наліт — це спороношення. Крім того, він може з’явитися восени цілком раптово без виникнення плям — це залежить від вологості. У посушливу погоду він не утворюється.  

Ґрона уражуються в різні строки, найнебезпечніші періоди — до і після цвітіння. Ягоди, уражені мілдью, набувають  темно-шоколадного кольору із синюватим відтінком біля плодоніжки, потім буріють і зморщуються.  

Якщо погода влітку дощова, а лоза сильно загущена, важливо проводити профілактичну й лікувальну обробку, бо інфекція може повертатись кілька разів за сезон. Також сприяє  розвитку мілдью надлишок азотних і нестача калійних добрив. 

Спори оїдіуму зимують у вигляді грибниці на уражених пагонах і в бруньках між лусочками й поширюються вітром.  Навесні вони осідають на бруньках, де й можуть мати сприятливі умови для розвитку. Найбільша загроза його виникнення  підстерігає в загущених кущах, де не проводилося обрізання й листя росте надто густо. Перша ознака хвороби —  це зупинення росту пагонів, скручування листя і поява білого нальоту. Уражені частини рослини всихають. 

Якщо ночі холодні (від +5 0С) і висока вологість, оїдіум може проявитися ще до цвітіння. В цьому разі грибок уразить суцвіття, тож про врожай годі й мріяти. Масове зараження (від +25 0С) проявляється в поширенні білого борошнистого нальоту з обох боків листка, всиханні ягід (і розтріскуванні напівстиглих). При цьому ґрона будуть наче оброблені вапном.  

Якщо хвороба у вашому винограднику вперше, то обпри- скувати слід за появи перших ознак. Якщо ви вже стикалися  з хворобами, профілактику розпочинайте за появи перших листків у травні. За дощової весни обприскувати потрібно два-три рази до цвітіння.  

Ефективне застосування бордоської суміші. До набря- кання бруньок обробіть лози 3%-ю бордоською рідиною (300 г  мідного купоросу і стільки ж негашеного вапна), а пізніше,  через 2–3 тижні — 1%-м розчином. Після цвітіння добре об- робити колоїдною сіркою (обпилення чи обприскування роз- чином (50 г на 10 л води).  

Хімічні препарати. Обирайте системні препарати, які конт- ролюють мілдью винограду, оїдіум, антракноз та інші хворо- би. Такі препарати краще поєднувати із засобами захисту від  шкідників та проводити обприскування за системою захисту. Саме дотримання графіку обробок винограду комбінацією препаратів гарантує, що кущі будуть здорові та даруватимуть відмінний урожай.  

Рекомендована система захисту винограду від шкідників та хвороб 

• По сплячих бруньках навесні — комбінацією Захват  Ойл (2%-й розчин) + Гарт (30 г на 10 л води). Шкідники: зиму- ючі стадії кліщів, попелиць, блішок, червців, молей, коників,  щитівок. Хвороби: мілдью, антракноз.  

• Розпускання бруньок, поява перших листків — Анти- колорад Макс, 2,5 мл + Захисник, 15 мл на 5–8 л води. Шкід- ники: скосарі, філоксера. Хвороби: оїдіум.  

• Поява суцвіть — Фас, 2,5 мл + Цілитель, 25 г на 5–8 л  води або Інферно, 60 г. Шкідники: скосарі, філоксера, листо- війки. Хвороби: оїдіум, мілдью.  

• Після цвітіння — Антикліщ Про, 10 мл + Цілитель, 25 г  + Авангард Р Плодово-ягідні, 15–30 мл на 5–8 л води. Шкідники: кліщі. Хвороби: мілдью, оїдіум.  

• Ріст ягід — бінарний комплект: Колібріс, 3 мл + Страж, 3 мл та Авангард Р Плодово-ягідні, 15–30 мл на 5–8 л води. Обприскування проводять через 10–14 днів після попередньої  обробки. Шкідники: ґронова листовійка (2 покоління). Хвороби: оїдіум, мілдью, чорна плямистість, сіра гниль.  

• Дозрівання – Захисник, 15 мл + Цілитель, 25 г або Ін- ферно, 60 г + Авангард Р Плодово-ягідні, 15–30 мл на 5–8 л  води + прилипач Тандем, 10–15 мл на кожні 10 л води. Хвороби: сіра гниль, мілдью, оїдіум.  

• Після збору врожаю восени — Захват Ойл (40 мл) + за- лізний купорос (500 г на 10 л води). Зимуючі стадії збудників  хвороб та шкідників. 

Нехай вас не лякає описана кількість обприскувань — робити їх слід лише за необхідності, щоб урятувати кущі.  

Догляд за виноградником — це ціле мистецтво. Головне — не нехтувати правилами вирощування цієї культури,  і чудовий урожай соковитих смачних ягід вам забезпечений! 

Валерій Курошин, експерт компанії «Укравіт» — лідера з виробництва препаратів для захисту рослин