Нарциси: основні види, правильний догляд та вирощування на дачі
НазадНарциси: види, догляд та вирощування
Нарцис (Narcissus) відноситься до однодольних квіткових рослин сімейства амарилісових. Це багаторічна цибулинна трав'яниста рослина, батьківщиною якої вважаються Південна Європа та країни Середземномор'я (Італія, Португалія). Дикі нарциси поширені в Альпах, Карпатах, південній та середній смузі Росії, в Італії, Греції, Великобританії. Основне забарвлення віночка біле або жовте (трубочки та коронки можуть мати різні відтінки помаранчевого, червоного, рожевого кольорів), нещодавно був виведений сорт з ніжно-рожевим кольором віночка. Висота квітконоса – від 20 до 45 см. Придатна для вигонки. На сьогоднішній день існує близько 70 видів нарцисів, з них близько 30 – культурні, що включають приблизно 35 тисяч сортів. Садівниками прийнято умовний поділ нарцисів на 13 груп за зовнішніми ознаками.
1. Трубчасті (Trumpet). Їм характерна одиночна квітка на стеблі; довжина трубки квітки збігається з довжиною пелюсток або перевищує її.
2. Великокорончасті (Large-cupped). Одиночна квітка на стеблі; коронка квітки довжиною від 1/3 до повної довжини пелюсток. Найбільші суцвіття до 12 см у діаметрі.
3. Дрібнокорончасті (Small-cupped). Мають одиночну квітку на стеблі; довжина коронки не більше 1/3 довжини пелюсток, приємний аромат, тривале та рясне цвітіння, невибагливі.
4. Махрові (Double). Один з найкрасивіших груп. Зазвичай одна або багато квіток на стеблі; коронка квітки або вся квітка махрові. Спеціальних умов не вимагають.
5. Тріандрусові (Triandrus). Сортам цієї групи властиві всі ознаки видового тритичинкового нарциса (N. triandrus L). Вони мають дві чи три квітки на стеблі.
6. Цикламеноподібні (Cyclamineus). Ця група отримана в результаті схрещування культурних форм з видовим цикламеноподібним нарцисом. Зазвичай вони мають одиночну квітку на стеблі, що на вигляд нагадує цикламен; пелюстки відігнуті назад, їх довга коронка іноді перевищує довжину часток оцвітини. Їм характерне дуже раннє цвітіння.
7. Жонкілієві (Jonquilla). Сорти цієї групи отримані від схрещування з видовим нарцисом Жонкілля (N. Jonquilla L) та успадкували його ознаки. Вони мають дві або три квітки на стеблі, темно-зелене листя.
8. Тацетні, або багатоквіткові (Tazetta, Bunch-flowered). До 20 квіток на стеблі, коронки круглі, листя темно-зелене.
9. Поетичні (Poeticus). Одиночна квітка на стеблі, довжина коронки не більше 1/3 довжини пелюсток; коронка пласка, яскравого кольору, білі пелюстки.
10. Розрізнокорончасті (Split-Corona). Коронка квітки ніби розірвана на 1/3 довжини чи більше; краї коронки, а іноді й пелюсток, бахромчасті. Ця група нарцисів перебуває у стадії інтенсивної селекції.
11. Бульбокодіум гібриди (Bulbocodium Hybrids). Дрібні квіти, що формою нагадують дзвіночок. Ця нова група нарцисів перебуває у стадії інтенсивної селекції.
12. Інші (Others). Усі нарциси, які не підходять під визначення попередніх груп.
13. Видові (All species). Це особлива група, сюди входять видові нарциси.
Нарцис по праву вважають невибагливою рослиною для саду, оформлення альпійських гірок та пейзажів. Він чудово сусідить і добре виглядає з іншими ранньоквітучими рослинами, наприклад, тюльпанами, пролісками сибірськими, вірменськими мускарі. Досить простий у культивуванні, потребує дотримання стандартних правил догляду за садовими рослинами, підійде і новачкам.
Цвіте нарцис із квітня по червень. Щорічного цвітіння домогтися нескладно, достатньо один раз удобрити його навесні повним мінеральним добривом з розрахунку 50-60 г на відро води. Для більш декоративного цвітіння одну порцію добрива або поділяють на дві рівні частини і удобрюють двічі (коли зійде сніг і в період бутонізації), або перше внесення роблять лише азотною добавкою, а друге калійно-фосфорною (зменшеними порціями).
Ще якісніше цвітіння вийде, якщо внести чотири підживлення:
● повне мінеральне ‒ при появі сходів;
● азотно-калійне – при зростанні квітконосів;
● повне мінеральне – при бутонізації;
● калійно-фосфорне ‒ під час цвітіння.
Підживлення проводять із розрахунку 20-30 г на відро води (на метр квадратний). Зазвичай систематичні підживлення починають із другого-третього року після посадки. Нарцисам протипоказана будь-яка органіка (компост, гній). Внесення органіки допускається щонайменше за рік до можливої посадки.
Також немає потреби у щорічній зміні місця для нарциса. Він може до 10 років рости на одному місці, але краще пересаджувати його раз на 4-5 років для збереження декоративного цвітіння. Після закінчення цього терміну квітки починають дрібніти, і кількість їх також зменшується, а кущі розростаються. Зазвичай квітникарі орієнтуються на ці характерні ознаки, коли вирішують, пересаджувати нарциси чи ні. Нарциси добре ростуть на ґрунтах після гарбуза, кабачків, огірків, конюшини, люцерни. А після тюльпанів, гіацинтів, цибулі, томатів, перців садити їх небажано, тому що в ґрунті накопичуються хвороби, до яких нарциси теж схильні.
При посадці восени орієнтуються на температуру: коли вона буде в межах 8…10 0С протягом двох тижнів, цибулини можна садити. Іноді доводиться висаджувати їх у жовтні чи листопаді під час відлиги. Це також можливо, але за дотримання низки умов. Цибулину закопують трохи глибше, ніж зазвичай (глибина посадки – це висота трьох цибулин від денця). Вкривають шаром (5-10 см) сухого листя, торфом, будь-яким іншим покривним матеріалом.
Цибулини, що були придбані рано, до осінньої посадки зберігають у сухому, холодному, вентильованому приміщенні (нижня полиця холодильника, балкон або льох). Не слід зберігати їх у поліетиленових пакетах, оскільки конденсат вологи осідає на стінках і може призвести до гниття. Можна залишити цибулини зимувати до весни в погребі або іншому місці, де температура буде близько нуля.
Цибулини, що перезимували в приміщенні, обробляють фунгіцидом або слабким розчином марганцівки (на 15-30 хвилин), можна використовувати Фітоспорин за інструкцією. За бажанням також можна застосувати біостимулятори: Епін-Екстра, Корневін або Циркон. Перед посадкою цибулина просушується два-три дні у теплі.
Весною намагаються дочекатися стійкої погоди і лише тоді висаджують. Якщо при раптових заморозках кінчики паростків можуть підмерзнути, то вони замінюються на нові без особливих втрат - з досвіду садівників. Помітили наближення заморозків – краще вкрийте.
Якщо зими м'які, нарциси можна не вкривати. Якщо сильні морози або зима малосніжна, то краще вкрити. Важливо не допускати застою води.
Садять цибулини на глибину трьох цибулин від денця. Якщо хочемо отримати цвітіння раніше, заглиблення робимо трохи меншим, а якщо, навпаки, пізніше, то садимо трохи глибше за умови гарного дренажу (водопроникності). Мінімальна відстань між цибулинами 10-12 см. Чим рідше планується пересадка нарцисів, тим більшу відстань слід витримувати, оскільки вони швидко розростаються.
Мульчування нарцисів допоможе боротися з бур'янами – для цього підійдуть торф, суха трава, солома. Дуже люблять нарциси періодичне розпушування, а бур'яни рекомендують прибирати вручну, щоби випадково не пошкодити цибулини.
Нарциси віддають первагу глинистому ґрунту, але не важкому, а м'якому і пухкому. Глина допомагає зберегти вологу, а нарцис – вологолюбна рослина. Обов'язково треба стежити, щоб ґрунт за консистенцією не злипався, надлишок глини компенсують добавкою піску. Занадто піщані, легкі ґрунти менш підходять – вони швидко промерзають, а влітку швидко висихають. Недолік глини також компенсують.
Полив потрібен у міру потреби. Найкраще полити раз на тиждень (1-2 відра води під кущ). Розбризкувати на рослини воду не рекомендують. Нарцис також любить досить світлі ділянки. Може рости і на відкритому сонці, але при цьому відцвітає раніше, забарвлення квітів менш яскраве, тому що вигоряє. У тіні цвіте погано або зовсім не цвіте. У півтіні дерев і чагарників цвітіння довше, а квітки - яскравіші.
Міцні рослини мають здатність добре протистояти хворобам, але при надлишку вологи схильні до грибних захворювань, таких як фузаріоз і сіра гниль. Зазвичай боротьбу проводять із такими шкідниками, як слимаки, цибульна журчалка, кореневий кліщ, нематоди та ін., з допомогою обробки інсектицидами. При виявленні шкідників обробку далі проводять щорічно навесні. А також обробляють препаратами, що містять мідь, для стійкості до фузаріозу і сірої гнилі (це може бути мідний купорос, 100 г на відро води). За порушення умов вирощування може виникати так звана мозаїка на листі.
Після відцвітання зів'ялі бутони видаляють разом з квітконосом, листя залишають жовтіти до повного висихання. Через місяць після цвітіння цибулини акуратно викопують, орієнтуючись за листям, потім очищають від землі, сушать два-три дні в теплому і темному місці. Після підсихання дітки знімають з основного кореневища, усі пошкоджені або хворі цибулини відбраковують. Перед відправкою на зберігання цибулини промивають у чистій воді, на 15 хвилин занурюють у слабкий марганцевий розчин, сушать 2-3 дні і складають у будь-яке темне місце з помірною температурою приблизно 18 0С. У вересні висаджують у ґрунт або залишають у приміщенні до весни, залежно від необхідності.
Розмножують нарциси переважно цибулинами-дітками, які рясно зацвітають другого року (перший, якщо цвітуть, то слабко), рідше – лусочками з брунькою. Розмноження насінням дає цвітіння на 6-7 рік і не зберігає сортові ознаки рослини, тому його використовують переважно для селекції.
Нарциси застосовують у парфумерії та косметичній промисловості завдяки їхньому ніжному аромату. У деяких східних країнах ще в давнину з нарцисів видобували ефірні олії. Наразі виробляються синтетичні аналоги аромату нарцису, тому його використання скорочено.
Нарцис довго стоїть у букетах, але для сусідства з іншими зрізаними квітами його попередньо витримують дві доби окремо, оскільки токсини, що містяться в нарцисовому соку, можуть несприятливо відбитися на них. З тієї ж причини домашні нарциси в горщиках не ставлять поряд із чутливими до них рослинами.
Ольга Громова, м. Харків