Ожина - не тільки смачна, а ще й цілюща рослина. Ч2

Основні хвороби та шкідники  

Антракноз — поширене захворювання ожини та малини у вологому кліматі. Хвороба вражає всі надземні органи рослини, особливо пагони і листя. 

Захворювання проявляється в кінці травня — на початку червня на нижніх  частинах молодих, які щойно з’явилися з ґрунту, пагонів заміщення у вигляді овальних дрібних фіолетових плям.  Надалі вони збільшуються, заглиблюються у тканини кори, перетворюючись  на сіруваті виразки з пурпуровими краями і розтрісканою тканиною всередині.  На листках плями дрібні, округлі, сіруваті, з пурпуровою облямівкою, пізніше вони  трохи збільшуються, досягаючи 3 мм у діаметрі. Розташовуються плями вздовж  жилок і по краях листка. Уражена тканина  засихає, відмирає і випадає. На плодоносних ґронах плями утворюють кільце  і викликають їх в’янення разом із ягодами. На зрілих ягодах утворюються сірі ранки, кістянки в них підсихають, незрілі ягоди буріють, деформуються, засихають. 

Для профілактики захворювання  після збору врожаю виконують ретельну вирізку таких, що вже відплодоносили, і сильно уражених молодих пагонів  (без залишення пеньків) із подальшим їх спалюванням. Восени або навесні слід перекопати міжряддя з метою знищення інфекції, що зимує на уражених листках. Стійкі до антракнозу сорти ожини Техас (Tehas), Ізобільна. 

Розмноження ожини відбувається  природним методом, коли гілки, нахиляючись до землі, самі пускають коріння.  Або, коли гілки прихиляються до землі, їх припинають розпірками у вигляді букви «П» або «Л». Наступного року  ці маленькі рослинки можна пересаджувати на нове місце, роблячи інтервали  між рослинами не менш ніж 2–3 м.  

Плямистість біла (септоріоз) — грибна хвороба на стеблах, яка згодом проявляється білими плямами з пурпуровою облямівкою на листках і плодах.  Вразливий період — травень-жовтень.  Розвитку білої плямистості сприяє волога погода. У посушливі роки хвороба  може бути відсутня.  

Боротьба — між розкриттям бруньок та квіточок із 14-денним інтервалом  робиться обприскування фундазолом. 

Хлороз — проблема полягає в тому,  що такі рослини, як ожина та малина, погано переносять залуження ґрунту. Симптоми — пожовкнення листя між жилками.  Вразливий період — вегетація. Боротьба — підкислення ґрунту торфом, перегноєм, голками хвої. Ще одна причина —  нестаток мікроелементів — підживлюйте хелатними добривами по листу.  

Більшість комах-шкідників, що живуть на ожині, пов’язані з дикою ожиною,  з культурною та дикоростучою малиною, з чагарниками (шипшиною, трояндою, глодом) і трав’янистими рослинами з родини трояндових. Ожина і малина мають спільних шкідників із суницею та полуницею, їх близько 15 видів.  При плануванні нових посадок ці культури повинні бути віддалені одна від одної.  

Капустянка. Під поверхнею ґрунту вона робить ходи, перегризає коріння і стебла поблизу кореневої шийки  рослин. Так само вона поводиться і на  плодоносних плантаціях ожини або малини, харчуючись молодим корінням,  яке формується поблизу поверхні ґрунту, та молодими пагонами.  

Личинки хрущів. Небезпечні шкідники на молодих насадженнях ожини,  малини та інших ягідників. Молоді личинки живляться тонкими корінцями ягідників, а дорослі підгризають кореневища  і стебла біля основи кореневої шийки. 

Малинова пагонова попелиця.  Пошкоджує ожину, малину і троянду, особливо в посушливі роки. Навесні попелиця відроджується з яєць, заселяє пухкі  бруньки і смокче сік. Бруньки засихають  і відвалюються. Пізніше попелиця великими колоніями поселяється на верхівках  пагонів, на черешках листя і на квіткових бутонах. При високій чисельності особин попелиці на пагонах скручується листя, опадають квітки, та й сам пагін засихає.

Віра Стеблянко, м. Полтава