Пряні трави на підвіконні

У зимовий час пряні трави можна успішно вирощувати  на кухонному підвіконні та суттєво урізноманітнити асортимент зелені. Хочете — вирощуйте їх в окремих горщиках,  а хочете — зробіть запашний мікс у широкій мисці або невеликому балконному контейнері. Процес вирощування загалом простий, але деякі спеціальні умови запашним травам створити необхідно.  

Візьмемо додому з грядки  

Найпростіший спосіб отримати пряну грядку на кухонному підвіконні — узяти кілька рослин на городі, поки  не прийшли морози. Для цього годяться багаторічні пряні рослини — чебрець, шавлія, гісоп, материнка, м’ята, меліса, котяча м’ята, а також однорічний базилік. Виберіть добре розвинені та здорові екземпляри, полийте їх та пересадіть із грудкою, намагаючись не пошкодити кореневу систему, в горщики зі свіжою ґрунтосумішшю. Після пересадження  без жалю обріжте зелень, залишивши приблизно 3 см, а в базиліку та гісопу лише прищипніть пагони.  

Естрагон вимагає періоду спокою до початку зими. Пересадіть рослину в горщик і залиште в саду, доки листя не відімре. Перенесіть у прохолодне приміщення для адаптації,  а потім поставте на світлому підвіконні. 

Доповнимо готовими рослинами  

Щоби зробити запашні композиції багатшими та різноманітнішими, варто відвідати садові центри й розсадники  (восени там якраз оголошують знижки). З пряних трав можна знайти сортові чебреці (наприклад, Compactus, Golden King, Silver Queen), материнку звичайну, зокрема, сорт із жовтим листям Aureum, шавлію лікарську (найчастіше сорт Purpurascens із пурпурним листям), лаванду вузьколисту, різні м’яти. Серед кімнатних рослин можна долучити до цієї ароматної спільноти лавр благородний і розмарин.  

Вигонка коренеплодів і цибулинних культур  

Петрушку, селеру та пастернак восени викопують, обрізують зелень, а коренеплоди поміщають, засипавши піском, на зберігання в льох або холодний підвал. Із листопада  по березень їх партіями висаджують у глибокі горщики під невеликим нахилом. Можна використовувати для посадки  й покупні коренеплоди з неушкодженими верхівковими бруньками. Зелень відростає протягом місяця.  

Дрібну цибулю або ту, що стала проростати в процесі зберігання, можна виганяти на перо у воді або в ґрунті  до самого літа. Годиться для цього навіть тиканка, яку саджа- ють неглибоко. Для прискорення проростання можна зрізати  верхівку цибулини. Кожна посадка дає змогу мати зелене перо протягом кількох тижнів.  

Зубчики часнику садять на глибину 3–4 см для отримання молодої зелені, яка буде готова вже через три тижні.  Можна використовувати навіть трохи зіпсовані, поступово підсаджуючи їх у горщики до іншої зелені. 

Посів насіння  

Деякі рослини можна посіяти. Попри те що найбільш сприятливий час для кімнатних посівів настає навесні, знайдеться  чимало культур, які легко сходять і непогано розвиваються за кімнатної температури та недоліку світла в зимовий час.  

Крес-салат — одна з найпростіших культур для вирощування на підвіконні. Холодостійка, вологолюбна, задовольняється невеликою кількістю світла, обходиться навіть без  ґрунту, швидко зростає. Насіння густо висівають по поверхні марлі або паперової серветки, покладеної в кілька шарів  у неглибокий пластиковий лоток, і зволожують. Сходи готові  до вживання через кілька днів — їх просто зрізують ножицями. Для безперервного отримання зелені крес-салату посів  роблять щотижня. Можна вирощувати його і в ґрунті — зелень буде готова до вживання через пару тижнів.  

Листова, або салатна гірчиця вирощується аналогічно крес-салату. Восени найкраще висівати її на марлю або  серветку і зрізати, коли листя досягне 5 см заввишки — вітамінна зелень для салатів, бутербродів і соусів. Обидві культури холодостійкі, добре ростуть уже за температури 15 0C,  без додаткового освітлення. 

Кервель. Сіють кожні два тижні. Холодостійкий, зростає  при 16 0C, потребує підвищеної вологості повітря (обприску- вання). Через місяць його зрізують і сіють заново.  

Огіркова трава, або бораго. Висівається в ґрунт, прорі- джується до відстані 5 см. Зростає 3–4 тижні до фази двох- трьох справжніх листків, потім зрізується. Перед збиранням  урожаю необхідно трохи підсушити ґрунт для підвищення ароматичності зелені.  

Можна використовувати покупні ґрунти для овочевих рослин. Непогано в них підмішати 1 г сухого гідрогелю  (1/4 ч. ложки) на кожен літр субстрату. Гідрогель зручніше  використовувати саме сухий — після поливу він розбухне і заповнить осідання ґрунту. Така добавка дозволить скоротити частоту поливів до двох-трьох разів на місяць і полегшить догляд. Усі рослини потребують хорошого дренажу, для якого можна використовувати керамзит, дрібні камінчики, уламки цегли або шматочки пінопласту.  

Щоб уникнути теплового шоку, рослини, взяті з грядок, спочатку занесіть на засклений неопалюваний балкон  або в холодну веранду будинку, а через пару тижнів перенесіть у тепло.  

Умови вирощування  

Уже не за горами найкоротші дні в році, коли росли- нам на підвіконні так не вистачає природного світла. Світло  потрібне не тільки для того, щоби кущики росли пишними  та компактними, утворюючи якомога більше бажаної зелені, але й для того, щоб у них вироблялося більше ефірних  олій, що зумовлюють аромати трав. Для цього рослинам необхідно як мінімум п’ять годин прямого сонця в день. Оскільки в зимовий період його практично немає, недолік світла заповнюють досвічуванням протягом 10–12 годин  у день. Найкраще використовувати світлодіодні лампи різних конструкцій. Їх підвішують на висоті 15–20 см від рослин  із розрахунку 20–30 Вт на підвіконня. З таким досвічуванням трави можна вирощувати й на північних вікнах.  

Підтримуємо вологість повітря. Для цього придатні будь- які прийоми — від піддонів, наповнених гравієм або керамзитом і на 1 см залитих водою, до побутових зволожувачів  повітря. Але часто на кухні водяної пари й так у надлишку, тож доводиться провітрювати. 

Здебільшого для пряних трав комфортна температура 18...22 0C, вночі дуже бажано її зниження до 15 0C. Якщо є утеплений балкон — там уночі температура може опускатися до +5 0C, і швидкість росту трав дещо знизиться. 

Вирощуючи рослини заради зелені, не потрібно боятися щипати і зрізати її — трава відросте знову. Спробам цвітіння треба перешкоджати, зрізуючи суцвіття. А щоби зростання  вегетативної маси йшло активніше, кожні 1,5–2 місяці (особливо після зрізання) бажане підживлення. Оскільки ми хочемо  отримати екологічно чисту продукцію, то добрива краще використовувати не мінеральні, а органічні. Наприклад, Біогумус — продукт життєдіяльності черв’яків, Лігногумат або більш  поширений Гумат калію. Підживлення потрібні з лютого, коли стає більше світла, а рослини починають активне зростання. 

Підготувала Надія Москаленко