Різдвяник

Дуже дякую вашій газеті, бо багато  корисного беру від неї. З нетерпінням чекаю на кожне нове її  видання. Хочу написати про таку квітку, як різдвяник. 

Мабуть, у всіх, хто любить квіти,  є вдома на підвіконні або біля комп’ютера кактус — загадковий, непідступний,  «наїжачений» вазон із несамовитими колючками. Але чи часто цей «їжачок»  цвіте? Прийнято вважати, що кактуси чудово почуваються навіть якщо за ними  взагалі не доглядати. Проте такі рослини погано розвиваються, не цвітуть, а якщо цвітуть, то дуже рідко.  

Мабуть, не все так просто. Кактусові — велика і різнорідна родина, до якої  належать і маленькі, й великі представники. Незважаючи на різноманітність  розмірів та форм стебла, в усіх кактусів  є кілька спільних рис. Найголовніша, мабуть, — це те, що більшість представників родини кактусових не мають листя,  замість нього в них колючки. 

Всі кактуси можна поділити на дві групи: тропічні та пустельні. Вони звикли  до різних умов існування. Тому і доглядати за ними треба по-різному.  

Кактуси-пустельники ростуть у напівпустельних районах Америки. І лише  деякі види можуть жити на одному піску. Вони нормально розвиваються в кімнаті за температури 16...20 0С. Для цвітіння їм потрібне пряме сонячне світло. Тому  вазончики із кактусами-пустельниками ставлять на вікно, що виходить на  південь. Поливати треба з весни до  осені помірно, у міру просихання ґрунту. Не можна заливати їх. Поливають  тільки водою кімнатної температури.  Занадто холодна вода може викликати загнивання кореневої системи,  а надто тепла — виснажувати рослини.  Восени кактуси-пустельники поливають рідко. А взимку ці рослини відпочивають — вони перебувають у стані спокою, тому їх  слід поливати вкрай рідко, десь раз на місяць. Із настанням весни полив збільшують.  

Весною і влітку кактуси-пустельники  можна помірно підживлювати мінеральними добривами (спеціальними для  кактусів або універсальними). Узимку підживлення припиняють.  

Лісові кактуси ростуть у тінистих тропічних лісах. Ці кактуси без голок. У лісових кактусів м’ясисте, соковите листя, що  добре засвоює розсіяне світло (від ред.: насправді у шлюмбергери листя також редуковане, а плоскі сегменти із зубцями по краях — то є видозмінені стебла). Тому і розміщувати вазончики треба на вікнах, що виходять на північ. Біля вазончика ставлять блюдечко з водою — необхідно постійно підвищувати вологість повітря.  

Один із представників лісових кактусів — різдвяник (Schlumbergera). Його  називають також декабрист, шлюмбергера, зигокактус. Цвіте він найпишніше  в січні, тому й називають його різдвяним кактусом. Батьківщина шлюмбергери — екваторіальні ліси Південної Америки. У природі різдвяник росте на деревах.  

У домашніх умовах він невимогливий  і дуже красивий. Ґрунтосуміш для різдвяника готують із листяного, дернового  ґрунту і піску (2:1:1). На дно вазончика кладуть керамзит для дренажу. Ставлять вазончик із різдвяником на північному вікні. Восени йде підготовка до цвітіння. Поступово зменшують полив. Прохолода й обмежений полив підсилюють розвиток пуп’янків. А в грудні та січні починають  збільшувати полив і помірно підживлюють добривом для зигокактусів. Коли  цвіте різдвяник, то вазончик не можна переставляти або повертати, щоб не опадали квіти. А цвітіння різдвяника — це справжнє диво! 

У лютому поступово зменшують  полив і тримають рослину в прохолодному приміщенні. До березня різдвяник  перебуває у стані спокою. У травні його можна розмножити живцями. Зрізані  живці підсушують три-чотири дні, а потім садять у помірно зволожену ґрунтосуміш (листяний, дерновий ґрунт і пісок).  Живці легко приживаються. 

Посадіть різдвяник — і ви будете вдячні цій рослині за її красу. 

Наталія Сушко, смт Мала Дівиця, Чернігівська обл.