Вирощування квасолі. Частина 1

Добрий день, дорогі наші творці прекрасного «СВ»! Натхнення вам у праці, здоров’я і щастя, творчих здобутків! І нехай квіти й рослини, до яких торкаються ваші руки, ростуть у кожній українській садибі. 

Зима дала городникам відпочинок від осінніх турбот щодо збору врожаю.  Вже не червоніють налиті соком яблука, осипалося підморожене листя, яке  знайшло своє місце в компостних купах.  Лише калина пригощає пташок духмяними ягодами, які після приморозків стали  солодкими. Відпочивають і городники,  бо вже не потрібно ні поливати, ні сапати й підв’язувати свої улюблені рослини.  З’явилася вільна година підрахувати, який урожай ми отримали, а де втратили й чому, а де мали насолоду від щедрого врожаю.  

Хочу розповісти про свій досвід вирощування квасолі виткої білої. Полюбити  цю культуру мене навчила моя сусідка,  набагато старша за мене і з більшим досвідом на ту пору. Мої діточки тоді ще  «ходили під стіл» і жили ми в однокімнатній кватирі. І земельної ділянки в нас  не було. Розповіді сусідки про корисні  властивості квасолі та про те, як готувати з неї страви, я не залишила поза увагою. І до думки, що квасолю їдять лише  бідні люди, я вже ставилася з недовірою. А коли ми з чоловіком купили земельну ділянку під забудову та за 3 км на полі  отримали 20 соток землі, ось тоді я згадала про квасолю.  

На осінь ми посіяли жито, весною переорали й під культиватор внесли нітроамофоску. Ширина ділянки була 15 м. От і посіяли ми по всій ширині квасолю, яку купили у місцевих жителів:  7 рядків виткої білої й 14 рядків кущової двох сортів. Садили під шнур, квасолина від квасолини на відстані 15 см  і на глибині 5–6 см. Міжряддя між виткою — 70 см, а між кущовою — 60 см.  Перед посівом квасолини замочили на одну годину. 

Квасоля зійшла гарно, рослини були  розкішні, рядки рівні та довгі, й квасоля вже почала цвісти. Всі, хто проходив  повз ділянку, милувалися нею, але вдарила спека понад 30 0С — і майже місяць  жодного дощу. 

Першою пошкодилася квасоля на сусідніх городах, адже була посаджена  будь-як по краю ділянок. Листя покривалося жовтими плямами й рослини гинули на очах. Я звернулася за порадою  до агронома, й він мені пояснив, що квасоля не витримує спеки, тому моя теж загине, бо на деяких листках також були жовті плями.  

Але я вирішила за свою квасолю поборотись і зробила такий експеримент. Біля городів паслися корови,  й ми з чоловіком назбирали відро коров’яку. Вдома залили його водою в 3-відерній каструлі й гарно розмішали.  На другий день ми це «добро» процідили через мішковину й повезли на город.  Я гадала, якщо троянди коров’як лікує, то, можливо, й квасолі допоможе.  

Річка від городу — за 50 м. От чоловік носив звідти воду, а я в кожне  відро вливала по 1 л розчину коров’яку, розмішувала й обприскувала квасолю. Закінчивши роботу, ми поїхали додому  і п’ять днів не мали можливості подивитись, як там наша квасоля. На шостий  день, коли чоловік поїхав глянути, то очам своїм не повірив. Листя на квасолі стало зеленішим і жовтих плям майже не було видно. Обробка коров’яком по листю зробила свою справу, а ще пухка земля, вчасно підгорнута до рослин,  утримувала вологу. Квасоля була врятована! А потім пішли дощі й ми зібрали гарний урожай.  

Квасоля любить родючу землю  й сонячне місце, але потрібно не забувати, що надмірне внесення добрив  сприятиме росту самої рослини, а от стручків буде зав’язуватися мало. Тому перегній або компост краще вносити  восени під оранку. Мінеральні добрива вносять за два тижні до посіву. Корисний і полив під час цвітіння (але тоді,  коли немає дощів). Полив сприяє кращому зав’язуванню бобів. Нестача вологи  може викликати опадання суцвіть. Корисно ґрунт навколо рослин замульчувати.  

Спішити з посівом квасолі не потрібно, адже вона боїться заморозків. Сприятлива температура ґрунту — 10–12 0С,  тоді вона гарно проростає. Здебільшого квасолю сіють у травні, враховуючи,  що сходить вона 8 днів. 

З повагою, Надія Гоменюк, м. Немирів, Вінницька обл.

Продовження статті за посиланням - https://cib.net.ua/ua/articles/viroshhuvannya-kvasoli-chastina-2/