Хвороби перцю

Хвороби перцю

Одна з наших улюблених культур — солодкий перець. Однак виростити його не так просто. Крім регулярних поливів, підживлення, прополювання, перець потребує захисту від хвороб. А їх, на жаль, чимало. Вченими виявлено близько 30 інфекційних захворювань, спричинених грибами, вірусами, бактеріями. Частина з них уражає рослини на стадії розсади, частина — в період активного росту, а деякі в кінці сезону. У одних явні ознаки, інші не визначити без лабораторного дослідження, але розуміючи, чим уражена культура, можна протистояти хворобам і врятувати більшу частину врожаю. Розглянемо основні захворювання перцю.

Грибні захворювання

 Грибні захворювання — найбільша і найпоширеніша група хвороб солодкого перцю. Спори грибів поширюються вітром, переносяться комахами і зберігаються у ґрунті від трьох до п’ятнадцяти років.

Чорна ніжка уражає рослини цілим рядом патогенів з роду Fusarium, Rhizoctonia, Olpidium і Pythium на ранніх етапах розвитку розсади. Сприятливі умови для розвитку захворювання — висока вологість ґрунту і загущена посадка в поєднанні з низькими температурами. Поширюється хвороба через заражену землю і від контактів з ураженими рослинами. Любить кислі, щільні ґрунти.

Виявити чорну ніжку легко: розсада темніє біля основи, на кореневій шийці з’являється чорна перетяжка, рослина падає і гине. Однак іноді витончена частина може мати сірий, білуватий або темно-зелений відтінок, залежно від виду патогену, що уразив рослину.

Заходи профілактики та боротьби — протруювання насіння, знезараження ґрунту, уникнення різких перепадів температур, опудрювання рослин деревною золою.

Допомагають такі препарати: Фітоспорин-М, Триходермін (для профілактики), Превікур, Фундазол.

Сіра гниль викликається грибом Botrytis cinerea, якому необхідні поєднання високих температур із високою вологістю (частіше зустрічається в теплицях). Спори гриба переносяться водою, вітром і комахами. Вони потрапляють у рослини через механічні пошкодження або укуси комах.

Сіра гниль може уражати всі частини рослини. На стеблах і листках перцю проявляється у вигляді коричневих змоклих плям неправильної форми (на плодах вони оливкового кольору), на яких із часом утворюється сірувато-білий наліт — міцелій гриба, що темніє в період спороношення.

На ранніх стадіях ураження може допомогти обробка прикореневого шару ґрунту деревною золою. При більш сильному ураженні — видалення хворих рослин, обробка препаратами: Триходермін, Гамаір, Тельдор, Превікур, Фундазол, Топсин М.

Біла гниль, або склероція (збудник — гриб Sclerotinia sclerotiorum), виникає в умовах різкого перепаду температур і підвищеної вологості. Найчастіше зустрічається в теплицях, парниках, сховищах. Розвивається на будь-якій частині рослини.

На стеблі перцю над землею утворюється білий наліт, тканини стебла ущільнюються, чорніють. Листки світлішають, стають водянистими, покриваються білим нальотом.

Заходи боротьби — видалення уражених частин рослин або повністю кущів. Використовуємо фунгіциди, які мають у складі мідь (бордоська суміш, Хом, Оксихом та ін.), а також Превікур, Фундазол, Ридоміл Голд, Топсин, Топаз тощо.

Кладоспоріоз, або бура плямистість, найчастіше зустрічається в теплицях, позаяк любить високу вологість і застояне повітря. Поширюється через садовий інвентар, рослинні залишки, з комахами, вітром. Збудник кладоспоріозу — гриб Fulvia fulva.

Визначається захворювання зазвичай на пізніх стадіях за бурими плямами на нижньому боці листків перцю, на яких є сірий наліт. Однак починається поширення кладоспоріозу з невеликих світлих цяток, які потім темніють, зливаються у великі й покриваються конідієносцями. При цьому першими уражаються

нижні листочки, які потім засихають, а хвороба йде по кущу вище. При сильному інфікуванні кладоспоріоз поширюється і на квіти, і на зав’язь, а врожай може зменшитися на третину.

Заходи боротьби — дотримання рекомендованих схем посадок перцю, провітрювання теплиць, застосування із поливом Триходерміну при посадці та після неї (раз на місяць). При перших ознаках захворювання — обробка препаратами: Гамаір, Ордан, Хом. Із повторенням через 10 днів — будь-якими препаратами на основі міді.

Фітофтороз перцю частіше зустрічається у другій половині літа. З’являється при різкій зміні нічних і денних температур у поєднанні з високою вологістю, викликаною дощами, туманами або рясними росами. Збудник — гриб Phytophthora capsici.

На різних частинах рослин з’являються темно-бурі плями, в тому числі й на плодах. У суху погоду листки на перці швидко зморщуються і засихають, на нижньому боці у них з’являється білий наліт. У дощову погоду вони обм’якають і гниють. Коріння рослин буріє з відшаруванням шкірки. На уражених стеблах спостерігається потемніння прикореневої зони з перетяжкою або загниванням. Хворі плоди зморщуються, в’януть.

Профілактичні заходи — дотримання сівозміни, спалювання залишків хворих рослин, завчасні обробки препаратами. Застосовують Фітоспорин-М, Гамаір, Ридоміл Голд, Квадріс, Браво, Метакса.

Фузаріоз перцю викликається грибом Fusarium. Для його розвитку необхідні висока вологість і перепади температур. Розвиток фузаріозу починається з кореневої системи, визначити його початкову фазу важко. Пізніше стебло перцю біля основи стає бурим. Листя жовтіє, скручується і в’яне, рослина засихає.

Рекомендується протруювання насіння, дотримання сівозміни, спалювання уражених рослин. Препаратів, які перемагають хворобу, не існує, але призупинити розвиток захворювання допомагають Топсин-М, Фундазол.

Борошниста роса найчастіше зустрічається в теплицях, але може розвиватися і на відкритих грядках за сухої погоди, помірних температурних показників і низької вологості з чергуванням дощових днів. Збудник — гриб Leveillula taurica.

Спочатку на зовнішньому боці листка з’являються великі хлоротичні плями неправильної форми з неясним контуром, а з часом листя покривається білим борошнистим нальотом. У міру розвитку хвороби листки деформуються, після чого жовтіють і опадають.

Для стримування захворювання потрібні регулярні поливи перцю дощуванням, своєчасне видалення уражених частин рослин або повністю кущів, у теплицях — знезараження землі та конструкції, обробки контактними і системними фунгіцидами: бордоська суміш, Фітоспорин-М, Хом, Превікур, Фундазол, Топсин М та ін.

Вертицильозне в’янення перцю (вілт) викликають два види грибів — Verticillium dahliae Kleb, який переважає в низовинах, і V. alboatrum, який переважає на високогір’ях. На родючих землях вертицильоз зустрічається рідше, ніж на бідних.

Перші ознаки захворювання проявляються перед цвітінням. Кущики сповільнюються в рості, нові листочки ростуть із короткими міжвузлями, вони темно-зелені. Нижнє листя з хлоротичними плямами, які поступово збільшуються, в’яне, жовтіє і опадає. Рослина не зав’язує плодів, поступово оголюється знизу-вгору і гине. При ураженні в більш пізніх фазах розвитку на перці спостерігаються дрібні плоди. Якщо розрізати уражене стебло, то виявиться некроз судинної системи.

Слід дотримуватися сівозміни з кроком у чотири-п’ять років, вирощування перцю після культур, які не страждають вертицильозом (уражаються усі пасльонові), а також після культур, під які вноситься гній. Видалення уражених рослинних залишків, підтримка вологості ґрунту на рівні 80%. Препаратів, які лікують це захворювання, немає.

Антракноз перцю. Збудник —гриби роду Colletotrichum. Вони люблять підвищену вологість у поєднанні з високими температурами. Захворювання може уражати будь-яку частину рослини, але максимальної шкоди завдає при розвитку на плодах, які покриваються жовтувато-коричневими плямами, пізніше проявляються кола помаранчевого кольору (спороношення гриба).

Профілактика — знезараження насіннєвого матеріалу, дотримання сівозміни (після пасльонових можна висаджувати через два-три роки), застосування фунгіцидів, що містять мідь. Препарати: Антракол, Колосаль Про, Фалькон.

Церкоспороз. Збудник — гриб Cercospora capsici. Уражає перець у кінці сезону (період рос і туманів). Спочатку на листках і черешках виявляються білі хлоротичні плями. Уражена тканина швидко відмирає, випадає, нерідко листок відпадає цілком.

Слід своєчасно видаляти залишки хворих рослин. Препарати: Дерозал, Фалькон, Колосаль Про.

Бактеріальні захворювання

 Такі захворювання перцю часто мають масовий характер. Через подібність і широку різноманітність симптоматики їх важче діагностувати, а через поширення комахами їх складніше попередити. Виявляються вони у вигляді гнилі, опіків, некрозу тканин.

 Чорна бактеріальна плямистість перцю. Збудник — бактерія Xantho monas vesicatoria. З особливою силою вона активізується у вологі роки, за помірної температури в поєднанні з дощуванням і підвищеною вологістю. Захворювання може спостерігатися як у сходів, так і у дорослих рослин.

 На листі бактеріальна плямистість проявляється у вигляді дрібних (до 2 мм) чорних кутастих плям, що поступово розростаються, а на стеблах — у вигляді чорних витягнутих цяток. На плодах перцю з’являються опуклі темні цятки із білою серцевиною. Такі цятки оточені вологим обідком, який пізніше зеленіє. Розростаються плями на плодах до 8 мм, тканина під ними нерідко загниває.

Заходи боротьби — протруювання насіннєвого матеріалу, своєчасне знищення заражених рослин, обробка бордоською рідиною та іншими препаратами, що містять мідь. У початковій стадії захворювання — Фітолавін, потім Фітоспорин-М, Гамаір, Планриз, Бактофіт, Оксихом, Хом.

Бактеріальне в’янення — результат роботи бактерії Ralstonia solanacearum. Заражена рослина світлішає і в’яне. На зрізі стебла виявляються білі слизові виділення.

Профілактичні заходи: протруювання насіннєвого матеріалу, дотримання сівозміни, видалення уражених рослин, підтримка вологості ґрунту в районі 80%.

Заходи захисту — обробка препаратами, що містять мідь. Фітолавін-300 — під кущ перцю і по листю в радіусі 10 м від ураженої рослини.

М’яка бактеріальна гниль. Її збудником є цілий ряд патогенів, серед яких бактерії роду Pectobacterium і Dickeya. Активно розмножуються при підвищеній вологості середовища в поєднанні з високими температурами. Найчастіше бактеріальна гниль уражає плоди перцю в період зберігання, але може розвиватися і на здорових рослинах, а також на кореневій шийці. Зараження відбувається при пошкодженні тканин плоду чи стебла комахами або при контакті ураженого гниллю плоду з іншими. На плодах з’являються вдавлені водянисті плями, які поступово розростаються і неприємно пахнуть.

Заходи боротьби: протруювання насіннєвого матеріалу, видалення уражених рослин, зберігання плодів за температури не вище 21 0С. Під час висадки розсади — обробка кореневої системи розчином Фітоспорину-М (2 г/1 л води).

Бактеріальний рак перцю. Збудник — бактерія Clavibacter michiganensis. Умовами для її розвитку є висока температура в поєднанні з високою вологістю. Переноситься комахами і робочим інвентарем. Зустрічається переважно в теплицях південного регіону. Засобів захисту проти неї немає, тільки профілактичні заходи.

Ознаки захворювання: поява коричневих цяток неправильної форми зі світлою серединкою, які поступово покриваються кіркою, збільшуються і зливаються у плями діаметром до 3 см. На сильно уражених кущах листя знебарвлюється, при струшуванні легко облітає. На плодах перцю плями мають коричневу серединку і білу облямівку.

Заходи захисту: двогодинне протруювання насіннєвого матеріалу в Фітолавіні-300 (0,2%-й розчин), обприскування цим же препаратом розсади у фазі трьох справжніх листочків із повторенням, умочування кореневої системи розсади при пересадці (в той самий розчин). Вибракування уражених саджанців перцю. Профілактичні обробки інших рослин препаратами, що містять мідь.

Вірусні захворювання

До них відноситься ряд захворювань, що викликають патологію розвитку рослин. Переносяться вони комахами.

 Тютюнова мозаїка є найпоширенішим і найшкідливішим захворюванням (особливо в теплицях). Збудник — вірус Tobacco mosaic virus. При зараженні на ранній стадії призводить до більшої втрати врожаю, досягаючи 30%. На листі перцю з’являються плями, що нагадують мармуровий малюнок. Рослини відстають у розвитку.

 Заходи боротьби: обробка насіннєвого матеріалу, вибір стійких сортів перцю. У зонах ризику за сім днів до висадки рослин на грядку проводять обробку розсади борною кислотою, повторюючи її через сім днів після посадки.

 Стовбур, або фітоплазмоз (дерев’янистість плодів перцю) з’являється в жарку суху погоду. Поширюється цикадами. До групи вірусних захворювань поміщений умовно, позаяк викликають його не віруси та гриби, а мікоплазми — дрібні мікроорганізми, які розвиваються в провідних судинах тканин рослин. Починається прояв стовбура з верхівки: краї сильно гофрованих листочків згортаються догори і висихають, але листя не опадає. Поступово хвороба опускається на всю рослину. При цьому міжвузля ростуть короткими. Квітки з’являються, але вони стерильні. Якщо плід зав’язується, то зростає потворним, твердим, рано червоніє.

 Заходи боротьби: вибір стійких сортів перцю, знищення бур’янів, особливо березки польової, осоту польового (їх дуже люблять ці мікоплазми), видалення хворих рослин. У період льоту цикадок посадки пасльонових культур слід обробити інсектицидами Фуфанон чи Карбофос.

Фізіологічні захворювання

Фізіологічні захворювання викликаються порушенням умов вирощування.

Верхівкова гниль перцю виникає при порушеннях живлення. Зустрічається при надлишку азоту на тлі нестачі вологи і кальцію. На ранній стадії з’являється темно-зелена, а потім коричнева пляма, що мокріє на маківці плоду перцю. Необхідне дотримання агротехніки вирощування, своєчасний поливі мульчування, підживлення кальцієм (три-чотири кореневих та два-три позакореневих).

Звісно, повністю убезпечити свої грядки від захворювань не можна. Спори грибів, віруси, мікоплазми переносяться не тільки комахами, але й вітром, вони зберігаються у ґрунті. Однак попередити більшість хвороб або знизити швидкість їх поширення та розвитку цілком реально. Дотримуємося сівозміни, вчасно підживлюємо рослини, підтримуємо ділянку чистою від бур’янів, своєчасно видаляємо з грядок хворі рослини, а в кінці сезону — всі рослинні залишки

.

Підготував

Володимир Столяренко

Attached Products

Пожалуйста, подождите...