Борошниста роса. Ч1

В Україні ця хвороба зустрічається повсюдно і відома більшості  городників та садівників. Характеризується утворенням на уражених  частинах рослин (листках, стеблах, плодах) грибниці у вигляді білих або сіруватих борошнистих нальотів, які поступово  поширюються. Однак причиною хвороби є не окремий збудник, – її назву слід розглядати як збірний термін з умовним поділом грибів із родини Erysiphaceae (справжня борошниста роса) та з родини Peronosporaceae (несправжня борошниста роса (пероноспороз), наприклад, мілдью  винограду). Різні види з обох родин можуть бути досить спеціалізовані й атакують лише певні види рослин, наприклад, борошниста роса яблуні спочатку  вражає листя, пізніше – молоді пагони і бруньки. Грибне покриття, що росте на поверхні, виводить із рослин важливі  поживні речовини та воду, через що хвороба без лікування може призвести до  загибелі всієї рослини. На щастя, існує багато безпечних методів стримування хвороби та лікування рослин, які можуть бути ураженими борошнистою росою. 

Також умовно захворювання можна поділити на «гриби доброї погоди» – справжня борошниста роса, яка частіше трапляється в суху та теплу літню погоду, і «гриби поганої погоди» (пероноспороз),  які полюбляють сиру погоду з температурою 15...20 0C, особливо під загрозою  тут парникові культури. 

Справжня борошниста роса – «гриби доброї погоди»  

Слід зазначити, що гриби справжньої борошнистої роси не проникають  глибоко в рослинні тканини, на відміну від інших паразитичних грибів,  а утворюють свій міцелій, грибну  мережу, винятково на поверхнях.  Тут гриби розвивають процеси всмоктування,  проникають у зовнішні клітини листка і таким чином  забезпечують собі необхідні поживні речовини та воду. 

Через брак води та поживних  речовин заражені рослини в’януть і з часом гинуть. Гриби розмножуються спорами, які передаються вітром та комахами,  і в теплу та суху погоду можуть розмножуватися вибухонебезпечно.  

Пероноспороз – «гриб негоди» 

Проте, з ботанічної точки зору, вони  не є справжніми грибами, а спорідненими з діатомовими та бурими водоростями. З цієї причини вони також відомі  як водорості. На відміну від справжньої борошнистої роси, збудники цієї групи проникають глибоко в тканини рослини й утворюють свою грибну мережу між клітинами рослин. 

Характерною рисою для цієї форми борошнистої роси є сіруватий  грибний наліт, який зазвичай утворюється на нижньому боці листя. Лише  коли хвороба прогресує, на верхньому боці листя з’являються плями, що  нагадують мозаїку, від жовтуватого  до коричневого кольору. Пероноспороз полюбляє теплий і вологий клімат,  тому часто трапляється в недостатньо  провітрюваних теплицях. Типовий приклад цієї хвороби – фітофтороз  у картоплі. Гриби з родини Пероноспорові можуть також уражати троянди,  виноград, соняшник та багато інших  видів рослин. Ось чому не бажано поливати садові рослини зверху. Занадто  багато вологи на листках призводить до борошнистої роси. 

Причини виникнення борошнистої роси 

Незалежно від того, якою формою борошнистої роси уражаються рослини, причини її виникнення дуже схожі:  

● сильні коливання погоди, особливо навесні;  

● неправильний полив (по листю, замість під корінь); 

● неправильний час для поливу (ввечері, а не вранці); 

● надмірне підживлення: на основі  азоту замість збалансованого підживлення;  

● занадто густа посадка, відстань між рослинами не підтримується; 

● неправильне розташування. 

Підготував Володимир Столяренко