«Молода» картопля. Частина 1

Вирощування «молодої» картоплі може стати цікавим, естетичним і економічно вигідним процесом. Для цього необхідно зосередитися на головних особливостях обробітку ранньої картоплі й вибрати для своєї кліматичної зони відповідні сорти. Відомо, що молоді бульби містять у два-три рази більше вітаміну С, ніж бульби попереднього осіннього врожаю, та й на смак добріші. Тому попит на ринку на них чималенький.

Особливості ранніх сортів картоплі  

Відрізняються інтенсивним зростанням гички і раннім формуванням  бульб. Не встигають пошкодитися фітофторозом і колорадським жуком.  Вегетаційний період у ранніх сортів триває 50–70 днів. Надранні сорти називають  «сорокаденками», оскільки перші бульби можна збирати на 40–45-й день після посадки. Бульби не мають розсипчастої м’якоті через невисокий вміст крохмалю  (11–16%), хоча крохмалистість і смак залежать від родючості, механічного складу  ґрунту і погодних умов. 

Підготовка до посадки  

Ранні сорти висаджують тільки пророщеними бульбами або розсадою. Пророщування (яровизація) дає можливість  скоротити термін дозрівання і адаптувати картоплю до погодних умов своєї  місцевості.  

l Сортування запобігає нерівномірності та зрідженості сходів і не допускає зараження ґрунту збудниками  хвороб. На пророщування відбирають  середні бульби масою 50–80 г. Вибраковуються маленькі, хворі, зів’ялі,  потворні та пошкоджені комахами. 

l Знезараження бульб проводиться для знищення шкідливої мікрофлори. Бульби  занурюють на 15–30 хвилин у яскраворожевий розчин перманганату калію або  борної кислоти (50 г на 10 л води). Також  використовують розчин із трьох складових: на 10 л води— ​10 г мідного купоросу, 20 г борної кислоти, 1 г перманганату калію. Можна скористатися міцним  розчином соди (1 ст. ложка на 1 л води). Після обробки бульби просушують. Але  дезінфекція не допоможе, якщо збудники інфекції містяться всередині бульби.  

l Обробка мінеральними добривами і стимуляторами. Щоб на початковому  етапі посилити ріст пагонів, бульби обприскують розчином добрив (60 г суперфосфату, 40 г аміачної селітри, 40 г  калійної солі на 10 л води). Оброблені бульби закривають плівкою, щоб вони  добре увібрали розчин. Через дві години просушують. Можна обсипати золою,  яка містить фосфор, калій, кальцій, магній, натрій, бор, марганець, сірку. Іноді  бульби обробляють рідким концентратом біогумусу або обприскують розчином янтарної кислоти (1 таблетка по 0,1 г на  1 л води), яка певною мірою може стимулювати ріст і підвищувати стійкість  до несприятливих умов. 

Сухе пророщування на світлі.  

Під впливом світла синтезується хлорофіл, який стимулює ріст коренів, і соланін— ​природний фунгіцид, що захищає  від хвороб і прискорює регенерацію при пошкодженнях шкірки. У озелененої картоплі проростають майже всі бруньки і рідше спостерігаються захворювання. 

Бульби насипають одинарним або подвійним шаром у ящики і залишають  на світлі за температури повітря +12...150 C.  Їх періодично перевертають для створення однакової довжини паростків і видаляють ті, що не проростають, загнили  чи мають ниткоподібні паростки (ознаку вірусного захворювання). Якщо паростки занадто швидко ростуть, то температуру знижують до + 8...100C. Вологість повітря бажано підтримувати на рівні 80–85%.  Мета пророщування— ​поява міцних зелених паростків, не довших за 2–3 см.  За тиждень до посадки пророщені бульби  краще притемнити, щоб стримати швидке зростання пагонів.