Морозостійкість і зимостійкість виноградних лоз. Частина 1

Підготовка винограду до зими—процес непростий,  який вимагає певних знань, тому є сенс розібратися спочатку в питаннях зимостійкості та від чого  вона залежить. Слід зауважити, що морозостійкість сорту і його зимостійкість — далеко не одне й те  саме. Морозостійкість — здатність лози та її бру- ньок витримувати критично низькі температури  протягом певного часу. Зимостійкість — здатність сорту переживати цілий комплекс несприятливих  зимових умов. Морозостійкість пов’язана з потен- ційною зимостійкістю сорту, але цей зв’язок далеко  не завжди прямий.

Несприятливі чинники зимового періоду 

l Мороз. Європейські сорти здатні  витримати зниження температур при- близно до –18...20 0С, деякі — нижче.  Євро-амурські гібриди, а це більшість  сучасних форм селекції, можуть витримати морози до –23...26 0С. Амурський  вид винограду здатний пережити зниження температур до –40...45 0С. І хоча  ми ніколи не будемо його вирощувати, це корисно знати для розуміння деяких взаємозв’язків.  

l Вітер. У першу чергу лози пошкоджуються морозом з навітряного боку.  

l Обледеніння й іній. Деякі виноградарі вважають, що бруньки задихаються під шаром льоду, проте практика цього не  підтверджує — вони можуть легко пережити тривале обмерзання. Небезпека  в іншому. В процесі випаровування, при  переході води з твердого стану в газоподібний, витрачається багато теплової  енергії. Це означає, що лід, випаровуючись, стає холоднішим, ніж температура  навколишнього повітря. Чим більша площа криги, чим сильніший вітер, тим більше  випаровування і тим нижча температура льоду та лози, що міститься під ним.  Іній же являє собою складну структуру з безлічі крижаних голок і кристалів, що багаторазово збільшує площу його поверхні. Відповідно, випаровування більше й охолодження ще більше. Саме в цьому криється небезпека, здавалося  б, нешкідливого інею на гілках: при зовнішній температурі –20 0С він здатний  охолодитися до –25 0С (умовно), завдяки випаровуванню та вітру. 

l Перепади температур. Виноград не володіє постійною морозостійкістю, це змінна величина, яка залежить від умов  загартовування лози. Морозостійкість підвищується в процесі плавного зниження  навколишньої температури. Наприклад,  у жовтні будь-який сорт має низьку морозостійкість, він ще не готовий до зими,  зниження температури всього лише до –8...10 0С у цей час здатне вбити майже  всі бруньки навіть на амурському винограді, який має виняткову морозостійкість.  У листопаді, в процесі загартовування, морозостійкість піднімається на кілька градусів, у грудні — ще, і досягає свого піку до середини зими. Так відбувається в тому випадку, якщо починаючи з осені  складалися сприятливі умови для загартовування і температури знижувалися  поступово. В деякі роки тепла погода може триматися до самої зими, а різке  похолодання в грудні (до –15 0С) при- зводить до загибелі навіть багаторічної  деревини, не кажучи вже про бруньки.

З наведеного вище стає зрозуміло, що навіть у регіонах із відносно теплими зимами можуть скластися умови, коли вимерзне виноград із морозостійкістю до –25 0С, саме тому ми його й укриваємо.  Для неукривних кущів бажано, як мінімум, організувати захист від вітру, а при  утворенні інею струшувати його з лоз.