Особливості збирання врожаю овочевих культур та їх зберігання. Ч3

Перець гіркий збирають у насінній стиглості. Знімають його разом із  плодоніжкою. Окремо збирають уражені, деформовані, недорозвинені плоди.  Зібрані товарні плоди пакують у ящики  насипом врівень із краями. Плоди мають бути сухими, тара— ​міцною, чистою,  без сторонніх запахів.  

l Баклажани збирають у технічній стиглості через кожні 5–7 днів. Їх  зрізують секатором, щоб не пошкодити  рослини. Баклажани транспортабельні й лежкі, але потрібно стежити, щоб  при збиранні їх не пошкоджувати. Пошкоджені плоди відбирають окремо  для швидкого використання. 

l Огірки. Їх бажано збирати через день-два, пам’ятаючи, що чим частіше збирають плоди, тим вищий урожай цієї культури. Утворення, ріст і кількість  плодів залежать від біологічних особливостей сорту і умов вирощування.  За нормальних умов товарна стиглість плодів настає через 7–12 днів після запліднення. Чим більше плодів на рослині, тим вони повільніше ростуть. При збиранні частини плодів із рослини ріст тих, що залишилися на ній, посилюється. Порушення процесу запліднення квіток призводить до розвитку плодів потворної форми. При старінні плодів розвивається насіння, разом із цим посилюється відтік поживних речовин із м’якуша до нього.  Для утворення одного насінника витрачається стільки поживних речовин, скільки й на утворення 6–8 плодів-зеленців.  

l Гарбузи збирають у період масового достигання до настання приморозків. При збиранні важливо не допустити  відламування плодоніжок, без яких гарбузи швидко загнивають.  

l Горох збирають, коли побуріє 68– 75% бобів. Щоб мати якісну продукцію, потрібно не пропустити оптимальних  строків збирання. Зелений горошок починають збирати через 8–10 днів після  цвітіння. Період плодоношення гороху— ​20–30 днів. Щоб визначити строки збирання, відбирають пробний сніп.  Овочевий горох після доби зберігання втрачає якість через зігрівання маси. 

l Квасолю-лопатку збирають у молодому віці при досягненні насінням  молочно-воскової стиглості. Її використовують для приготування страв та для  переробки. Молоду зелену квасолю збирають через 10–12 днів після утворення  зав’язі (бобів). Збирання проводять вручну, в кілька строків (8–10 разів) та в міру  достигання лопаток. Овочеву квасолю на лопатку збирають вручну, вибірково через кожні два дні.  

l Кукурудза цукрова. Для одержання свіжої продукції високої якості  використовують качани і зерно у фазі молочної стиглості, яка настає (залежно  від сорту) на 18–23-й день після цвітіння. Вихід продукції доброї якості, а також урожайність кукурудзи залежать  передусім від організації збирання. Дуже важливо правильно встановити строк збирання врожаю. 

Зовнішніми ознаками настання молочної стиглості є такі: приймочкові нитки злегка бурі, але ще не висохли; верхні обгортки блідо-зелені; на листках і обгортках по краях є місця відмерлої  тканини; обгортка щільно прилягає до качана і більш висохла, ніж у недостиглого.  При розкритті обгортки видно, що ряди  зерен щільно зімкнуті, зерна добре виповнені, вершина їх округла, без вм’ятин  і ознак зморшкуватості, жовте забарвлення виявлене в усіх зерен аж до верхівки  качана, але воно ще не досягло найвищої  інтенсивності, яка буває у стиглого зерна. Зерно блискуче. При надавлюванні  на нього нігтем чути легкий тріск і воно  викидає струмінь негустого соку молочного кольору, приємного солодкого смаку.  При цьому на внутрішній оболонці зерна залишається незначна кількість твердих крохмалистих шматочків, що свідчить про початок процесу утворення крохмалю.  Вміст сухої речовини у зерні коливається в межах 24–30%. Збирають кукурудзу  два-три рази в міру досягнення качанами технічної стиглості. У звичайних умовах збирання одного сорту, висіяного в один строк, триває 12 днів. Перше збирання дає, залежно від сорту, 35–65% продукції, друге— ​50–23% і третє— ​15–12%. Фаза  молочної стиглості триває недовго і залежить від сорту й умов вирощування:  за температури вдень 25...300С і вище  збирати потрібно в ранкові години і закінчувати в першій половині дня, поки  температура ще не дуже висока. Збирати  качани треба обережно, щоб не пошкодити рослини. При пошкодженні стебел  знижується врожайність. 

l Салат висівають для одержання ранньої продукції у першій половині літа, а пізньої— ​для подовження строків її споживання. Листковий салат достигає через 30–40 днів, головчастий— ​через 40–60, салат-ромен— ​через 80–100 днів.  Збирають їх переважно вручну, з урахуванням призначення. Так, листковий салат  збирають разом із корінням, обтрушуючи землю, головчастий салат— ​зрізуванням  головок. Для споживання восени використовують розетку салату-ромену. Листки  і головки повинні бути чистими від землі. При збиранні їх укладають у ящики,  листковий салат— ​обов’язково корінцями  донизу. Збирати салат на товарну продукцію слід у суху погоду, після того як  спаде роса. При збиранні листкового салату рослини обережно виривають  із корінням, головчастого— ​зрізують стебло під розеткою і укладають по 4–6 кг  у ящики або кошики. Товарна продукція листкового салату повинна бути високої  якості й мати неогрубілі листки. У головчастого салату листки мають бути свіжими  й чистими, головка— ​щільною, розміром не менше 8 см. 

Підготувала Мар’яна Ціпух-Гузьо, м. Івано-Франківськ