Садіння і догляд за жоржинами. Ч2
НазадЖоржини можна розмножувати двома способами — вегетативним (коренебульбами і зеленими живцями) та насінням. Найбільшого поширення набуло розмноження поділом коренебульб і живцями. Хоча практикується і насіннєве розмноження, особливо немахрових сортів.
Розмноження поділом коренебульб— найпопулярніший і дуже простий спосіб. Навесні коренебульби старанно перебирають, усі пошкоджені видаляють. Кожна коренебульба повинна мати коренешийку з ростовими вічками. Щоб викликати проростання ростових вічок, за 5–10 днів до поділу коренебульби переносять із зимового сховища в тепле приміщення. При цьому треба уважно стежити, щоб не допустити надмірного відростання ростових вічок, бо при поділі чи висаджуванні у ґрунт вони можуть пообламуватися. Розмножувати жоржини живцями дещо складніше.
Як відомо, коренебульби жоржин у ґрунті не зимують, бо чутливі до низьких температур. Уже за температури на поверхні ґрунту 1...1,50С нижче нуля у жоржин темніють суцвіття, листя і стебла. Особливо швидко пошкоджуються рослини, висаджені на понижених місцях. Тому для продовження строку осіннього цвітіння жоржини бажано садити на підвищених ділянках.
Перед викопуванням бульб стебла треба обрізати на висоті 8–10 см від поверхні ґрунту. Гнізда коренебульб викопують лопатою, обкопуючи з усіх боків, щоб вийняти їх непошкодженими. До викопаних гнізд коренебульб прикріплюють етикетки з назвами. Потім коренебульби просушують (бажано на сонці або в теплому, добре провітрюваному приміщенні). Після цього їх відносять до місця зберігання. Для цього можуть бути використані погреби, підвали, нежитлові кімнати, теплиці, а також траншеї, викопані безпосередньо на садовій ділянці. Найкращою температурою для їх зберігання є 4...60С вище нуля. Якщо повітря у приміщенні дуже вологе (70–80%), коренебульби загнивають, а якщо надмірно сухе— висихають. Якщо взимку на коренебульбах з’являється цвіль, їх треба підсушити.
Чимале значення для зберігання має й те, як і на що укладені коренебульби. Їх можна укладати у сховищах на підстилці із сухого піску чи торфу; відкрито на підлозі в один шар, у якійсь тарі, пересипаними піском чи сухою тирсою; у картонному ящику, вистеленому газетами або сухим листям тощо.
Жоржини, так само як інші квітучі рослини, теж уражуються хворобами та шкідниками. Проте при дотриманні правил агротехніки цього легко уникнути.
Мар’яна Ціпух-Гузьо, викладач Івано-Франківського коледжу Львівського національного аграрного університету