Виноградний марафон

Ось минув ще один виноградний сезон. Сезон надій та очікувань.  Сезон втрат та здобутків. Багато хто отримав непоганий урожай.  Це стосується тих виноградарів, які з року в рік виконували всі рекомендації щодо догляду та утримання виноградної лози. Було боляче дивитися на виноградники як садівників-початківців, так і відомих «метрів», ділянки яких були у важкому стані (уражені грибами листя і лози, повна або часткова втрата врожаю). І якщо початківцям забракло досвіду та знань, то досвідченим виноградарям  не вистачило часу. Я неодноразово наголошував на тому, що потрібно визначитися для себе: чи виноградарство,  чи інша робота. Минула зима була віднос  но тепла, а друга половина зими—помірно снігова та морозна. Мій виноградник,  вкритий землею та снігом, добре перезимував. Оскільки більша частина території України належить до ризикованої  зони виноградарства, виноградні кущі, особливо в перші два-три роки, потрібно захищати від низьких температур. Хочу сказати, що близько 30 років я вкриваю  кущі землею — жодних витрат, і матеріал завжди під рукою. Протягом усіх цих  років я жодного разу не обробляв лози такими препаратами, як мідний купорос,  залізний купорос та Нітрафен (як відомо, у ґрунті міститься багато бактерій,  які харчуються також і спорами грибів). 

Для укриття цим способом формую кущі в одному ряду попарно, у напрямку один до одного. Тоді пізно восени між  цими кущами залишається прокопати канавку і укласти в неї вже обрізані та пов'язані в пучок рукави двох кущів. Присипаю  землею, формуючи гребінь, а трохи далі від нього з двох боків прокопую неглибокі канавки для зайвої води. Зверху гребінь можна присипати перегноєм, який добре  розклався. Ранньої весни, як тільки дозволить погода, невеликими грабельками  згрібаю ґрунт на обидві сторони від виноградного ряду, а через три-чотири дні,  коли земля трохи підсохне, руками витягаю зв’язані виноградні пагони і підв’язую до шпалери. Для зручності роботи  всі рукави на виноградному кущі кожні 4–5 років омолоджую, не допускаючи їх  великої товщини. На мій погляд, при сухому укритті виноградних лоз, крім додаткових витрат на плівку, агротканину  тощо, залишається ризик промерзання  лози, а це втрата врожаю та нове формування кущів протягом наступних двох  років. А ще при укритті поліетиленовою плівкою чи соломою є реальна загроза пошкодження лоз та бруньок гризунами. 

Весна була суха і тепла, у квітні  я провів вологозарядковий полив кущів винограду і подальше підв'язування лоз до дроту, видалив слабкі пагони  та пасинки. Зазначу, що цвітіння винограду цього року було раніше, ніж минулого,  і це не могло не тішити. У перший період  цвітіння, за сухої погоди, на ніч зрошував міжряддя для кращого запилення  сортів, які схильні до горошення ягід. Коли ягоди були розміром 2 мм, провів  профілактичну обробку фунгіцидами (Радоміл, Тілт, Стробі) від грибних хвороб.  

Якщо помірна зима та раннє цвітіння  тішили й викликали оптимізм, то третя декада червня звела нанівець усі очікування. Для мене заняття виноградарством —  не лише захоплення, а й важлива фінансова складова. У свій вже доволі поважний вік я не настільки розумний, щоб  серйозно зайнятися іншою справою,  і не настільки дурний, щоб кинути виноград. Тому, вирощуючи понад 400 кущів винограду, мені є що втрачати. І хоч  «у природи немає поганої погоди», зливи, які не припинялися ні вдень, ні вночі  протягом тижня, не назвеш благодаттю.  На виноградні рослини з опущеним від важкої вологи листям було боляче дивитися.  

Наприкінці червня дощі припинилися. Завдяки тому, що в попередні роки  проводилися профілактичні обробки (не було накопичення інфекції) і стояла прохолодна погода, хвороби поки що  не проявлялися. Проте 10 липня я провів позапланову обробку препаратами,  про які згадувалося вище. А ще через тиждень здійснив обробку по ґронах слабким розчином перманганату калію. Але на цьому проблеми не закінчилися. Після 20 липня пройшов грозовий дощ із градом, внаслідок чого до 10% ягід  було пошкоджено. Якби я поспішив прибрати листя в ділянці ґрон і вирощував  виноград на одноплощинній шпалері, пошкодження були б набагато більшими. Пошкоджені ягоди видалив ножицями  з ґрон, надавши їм естетичного вигляду. Погодьтеся, хоч і трудомісткий, але  вимушений агроприйом. 

Хочу побажати всім у наступному  році миру й добрих урожаїв. І щоб, працюючи на своїх ділянках від світанку  до заходу сонця, ви не втомлювались і отримували справжнє задоволення від результатів власної праці. 

Володимир Загурський, смт Новомиколаївка, Дніпропетровська обл.