Вирощуймо рододендрони!

Рододендрон (лат. Rhododendron)— рід напівлистопадних, листопадних і вічнозелених дерев та чагарників родини вересові, який налічує понад 800 видів! Найбльш морозостійкі види ми вирощуємо в садах, а от рододендрон індійський — це широковідома кімнатна азалія, що здавна прикрашає наші оселі. Слово «рододендрон» складається з двох коренів: «rhodon», що означає «троянда», і «dendron» — ​дерево, що в результаті утворює поняття «трояндове дерево», або «дерево з трояндами». Рододендрони і справді схожі на троянди. У природі рододендрони поширені переважно в Північній півкулі — ​у Південному Китаї, Японії,  Гімалаях, Північній Америці та Південно- Східній Азії. Квітки рослин цього роду  різняться між собою за розміром, за кольором і за формою. Найдрібніші з них зовсім крихітні, а найбільші досягають у діаметрі 20 см. Садові рододендрони налічують сьогодні близько 3000 форм, різновидів і сортів. 

Посадка 

Перед усіма бажаючими вирощувати рододендрони рано чи пізно постають питання щодо пересадки та агротехніки вирощування цих чудових рослин. Адже чим більше про них піклуються, тим гарнішими вони стають. Як показує досвід, найбільш сприятливий час для пересадки кущів— ​це осінь (вересень— листопад) і весна (березень— ​квітень).  Але можна садити рододендрони в будь- який період, окрім цвітіння і бутонізації  та відразу після них, бо в цей час рос лина витрачає багато сил. Такий великий період для пересадки пов’язаний із тим, що коренева система у рододендронів компактна і густа. Тому при їх пересадці майже не пошкоджується зв’язок між корінням і землею. 

Якщо місце посадки вибрано вдало і правильно, то рослина приживається на новому місці так само добре, як і на старому. У разі групової посадки рододендронів врахуйте відстань між кущами, щоб гілки квітучих кущів не заважали розвитку сусідніх рослин. 

Найкраще місце під посадку рододендронів— ​укриті від сильних вітрів ділянки саду, де немає постійних інтенсивних променів сонця. Слід заздалегідь підготувати посадкові ями, на дні яких обладнати дренаж із битої цегли, піску тощо товщиною 15–20 см. Самі кущики рекомендується напоїти вологою, адже добре политі рослини легше переносять транспортування й пересадку. Якщо все-таки не вдалося уникнути пересушування кореневої системи, то кущик слід занурити у воду на кілька годин, щоб рослина добре напилася. Яму для посадки викопують удвічі глибшу і ширшу від розміру коріння. Якщо яма розташована поруч із великим деревом, краще захистити місце посадки, прикопавши шифер, пластик або два шари руберойду. 

У посадкову яму бажано додати сфагновий торф, листяний ґрунт, перепрілий гній, вересову землю, соснову хвою тощо. Перемішування можна робити як у посадковій ямі, так і поза нею. 

Рододендрон розміщують вертикально в посадковій ямі, потім коріння присипають субстратом і приминають,  щоб уникнути порожнин у ґрунті, й рясно поливають. Зверху мульчують шаром 5 см пристовбурні кола. Мульчування листям, хвоєю, торфом проводиться після поливу. У разі посадки рододендрона в період цвітіння необхідно видалити частину бу тонів. Бажано підв’язати висаджені рослини вбитими в ґрунт кілочками, а після вкорінення кілочки прибрати. 

Догляд 

Рододендрони потребують обприскування, формування і підживлення. Рекомендується регулярно видаляти бур’яни біля куща. Якщо посадку родо дендрона на вдало вибраному місці виконано правильно і робилося мульчування, то рослина не вимагає до себе особливої уваги. Розпушувати ґрунт навколо куща не потрібно. У спекотні дні можна полити його після вкорінення на новому місці. Про нестачу в поливі підкаже сама рос лина— ​листя стане матовим, втратить тургор. Рододендрон зрідка потребує обприскування листя.

Особливо чутливі до нестачі вологи кущі в перший рік після посадки. Надлишок вологи в ґрунті під рододендроном веде до нестачі кисню біля коріння. В такому випадку рослина дає знати обпаданням і пожовтінням листя, тому дуже важливо зробити дренажний шар під час посадки. Частота поливів залежить від метеорологічних умов і ґрунту, в якому росте кущ. Квіткові бруньки рододендронів закладаються у попередньому році, й дуже важливо, щоб у цей період кущ не відчував нестачі води. Також рослина потребує рясного поливу під час розпускання бутонів і цвітіння. Нормальний полив допомагає продовжити час цвітіння. 

Вода для поливу повинна бути кисла і м’яка. При поливі лужною водою родо дендрони починають відчувати брак азоту. Через це жовтіє листя, яке надалі засихає. Для підкислення води використовують лимонну, фосфорну, щавлеву або оцтову кислоти. Добре насичена вологою рослина легше переносить зимову посуху. 

Для мульчування рододендронів не рекомендується використовувати листя каштана, бо воно, розкладаючись, підлужнює землю, а рододендрони полюбляють кислий ґрунт. Шар мульчі під рододендронами залежить від висоти рослини. Якщо вони заввишки менші за 50 см, мульчі досить 4–6 см; проте, якщо висота рослини більша, то й шар мульчі збільшується до 10–15 см. 

Обрізування 

Рододендрони мають генетично правильну форму куща. Молоді сіянці можна прищипувати в районі центральної брунь ки, щоб кущ набув правильної форми. 

Рослина потребує обрізування тільки в разі занадто великої крони— тоді обрізують гілки товщиною 2–4 см у діаметрі. Зрізи необхідно змащувати олійною фарбою або садовим варом. Через три-чотири тижні після обрізування сплячі бруньки пробуджуються, і рослина за рік відновлює форму. 

Для оновлення старого куща необхідно підрізати його до висоти 30–40 см, так само обрізують і постраждалі від несприятливої погоди рослини. У перший рік обрізують одну половину куща рододендрона, на другий рік— ​другу половину. Таким методом легше проходить процес відновлення рослини. 

Формуючу обрізку рододендрона проводять у кінці березня. Пагони об різують близько до сплячих бруньок.  Під час вегетаційного періоду слід підживлювати рослину і рясно поливати для відновлення форми. 

Рододендрон цвіте щороку. Для щедрого цвітіння рекомендується зрізати відцвілі суцвіття, щоб уникнути утворення насіння. Також при видаленні суцвіть їх формується більше на на ступне цвітіння. Кущ рододендрона стає пишнішим, адже стимулюється утворення нових двох-трьох бруньок замість одного видаленого суцвіття. 

Підживлення 

Для успішного розвитку рододендронів їх необхідно підживлювати - як молоді рослини, так і старі. Тоді вони зможуть виявити свою красу повною мірою: квіти будуть яскравими, зелень— здоровою, цвітіння— ​рясним. Рододендрони потребують більш ретельного підживлення в перший рік після посадки, після цвітіння та в період активного росту зелених пагонів. 

Вносити добрива слід у невеликих концентраціях, високий вміст солей не прийнятний для цих рослин. Усі добрива рекомендується вносити в рідкому вигляді. 

Явною ознакою браку в підживлення рододендронів є освітлення листя, зменшення блиску і гірший приріст пагонів, а також опадання листя, від сутність закладки бутонів. 

Найпоширенішим органічним добривом для рододендронів є напівперепрілий гній, який підвищує поживність ґрунту, поліпшує фізичні та механічні  властивості землі. Ґрунт стає волого- і повітропроникним, більш пухким.  Також рекомендується вносити рогову стружку, яка має довгий період розпаду і є прекрасним джерелом фосфору й азоту. Органічні добрива вносяться розведеними з водою (1 до 15). Після розведення їх настоюють протягом  кількох днів, щоб активувати мікробіологічні процеси. Також під рододендрони можна додавати розведену гнойову рідину світло-коричневого кольору для збагачення ґрунту фосфором. 

Із мінеральних добрив рекомендується суперфосфат, розведений перед внесенням (30 г на 10 л води). Перед підживленням добривом необхідно заздалегідь добре полити ґрунт водою, щоб не спалити коріння. 

Також можна вносити перепрілий гній восени під кущі шаром 5 см по периметру пристовбурного кола, тоді з таненням снігу речовини поступово проникнуть до рослини.  

Оскільки рододендрони полюбляють кислий ґрунт, можна використовувати сірчанокислий амоній, сірчанокислий магній, суперфосфат, сірчанокислий та азотнокислий калій. Концентрацію  застосовують 2 до 1000, а калійне добриво розчиняють іще більше. Підживлювати рододендрони слід із ранньої весни і до початку серпня. Можна під живлювати і по листю 1%-м розчином сірчанокислого калію КН2 РО4 

Зимівля рододендронів 

Від правильно організованої зимівлі залежить сила майбутнього цвітіння. Листопадні види рододендронів (япон ський, даурський, жовтий, канадський) переносять зимівлю стійкіше, ніж вічно зелені. Їх не потрібно вкривати, тільки варто прикрити місце кореневої шийки торфом або сухим листям. Шар мульчі слід робити не менше 15 см. 

Вічнозелені кущі рододендрона можуть підмерзнути в холодну зиму. Укрити їх можна руберойдом або чимось іншим, облаштувавши каркас укриття. Ці рослини страждають від сильного вітру і товстого шару снігу. Деякі садів ники виготовляють для укриття кущів будиночки, збиті з поліпропілену або пінополіуретану. 

Знімати укриття можна тільки коли температура встановиться вище –10 0С. Восени раннє укриття може спровокувати підпрівання рослин. Краще вкрити їх у середині листопада, коли температура впаде нижче –10 0С. Зняти ж укриття краще у квітні— ​тоді й молоде листя не згорить на сонці, й коріння рододендрона вже почне поглинати вологу. Відкривати укриття рекомендується в похмуру погоду.

Підготував Володимир Столяренко