Історія дослідження фотосинтезу

Як відомо, фотосинтез - єдиний процес у біосфері, який призводить до засвоєння енергії Сонця й забезпечує існування рослин, а також більшість пов’язаних з ними живих організмів на нашій планеті.

Ян Баптіста ван Гельмонт

Ян Баптіста ван Гельмонт (1580-1644), голландський натураліст, частково відкрив процес фотосинтезу. Він виростив вербу у ящику із землею. Через п’ять років він виявив, що верба важить приблизно на 74 кг більше, ніж на початку. Оскільки вага ґрунту майже не змінилася, ван Гельмонт дійшов висновку, що ріст рослин не може відбуватися лише за рахунок мінералів з ґрунту. Він думав, що додатковий рослинний матеріал походить лише з води.

Це вперше спростувало попередню теорію стародавніх греків про те, що рослини набирали масу, поглинаючи мінерали з ґрунту. Ван Гельмонт був першою людиною, яка випробувала цю ідею і визнала її невірною.

Джозеф Прістлі

Через кілька століть Джозеф Прістлі (1733-1804), британський філософ та натураліст, провів експеримент, який показав, що рослини виробляють кисень. Він поставив рослину м'яти в закриту ємність з палаючою свічкою. Полум'я свічки витратило кисень і згасло. Через 27 днів Прістлі зміг знову запалити свічку. Це показало, що рослини виробляють газ, який дозволяє спалювати паливо. Цим газом є кисень.

Ян Інгенхаус

Ян Інгенхаус (1730-1799) був голландським вченим, найбільш відомим тим, що показав, що світло є важливим для фотосинтезу. Як наслідок, його пам’ятають як людину, яка відкрила фотосинтез.

У 1779 році Інгенхауз виявив, що за наявності світла рослини виділяють бульбашки із зелених ділянок, а в тіні ці бульбашки припиняються. Він визначив цей газ як кисень.

Інгенхаус продовжив свою роботу і виявив, що рослини виробляють вуглекислий газ у темряві. Це привело його до висновку, що рослини теж дихають, подібно до тварини. Він зрозумів, що на світлі виділяється більше кисню, ніж вуглекислого газу в темряві. 

Підготував Володимир Столяренко