Цибуля з насіння

Вже кілька років вирощую цибулю  з насіння і маю дуже гарні результати, тому можу поділитися певним  досвідом. Запорука врожаю — ретельний  догляд! Спочатку (в кінці лютого) висіваю насіння цибулі на розсаду, трошки  заглиблюючи в спеціально підготовлений для овочевих культур ґрунт. Відстань між рослинками та між рядками — 2,5–3 см. Далі обережно поливаю посіви розчином препарату Превікур для захисту сходів від чорної ніжки, накриваю зверху склом чи поліетиленовою плівкою і ставлю на підвіконня, а коли з’являються перші проростки, то скло (або плівку) знімаю.  Поливаю молоді рослинки водою, підігрітою до кімнатної температури, чергуючи  з поливом слабким розчином селітри, добривом для розсади або Гумісолом (добрива я додаю в мінімальній кількості).  

У той час, коли на городі почне проростати цибуля-тиканка, треба загартовувати розсаду, а вже потім висаджувати  її до відкритого ґрунту, обережно розділяючи рослинки між собою та підрізаючи ножицями на третину довге коріння  й листочки.  

Зазвичай розсада добре приймається та йде в ріст, швидко наздоганяючи  цибулю-тиканку. У цей час її треба обробити препаратами від пероноспорозу, бо  вегетаційний період (при вирощуванні  з насіння) значно довший, ніж при вирощуванні цибулі з тиканки. Проти хвороб  доцільно обробляти цибулю разом із помідорами розчином препарату Квадрис,  Інфініто або Ридоміл Голд. Підживлюю рослини разом із поливом. Як наслідок такого догляду — цибуля виростає міцна,  висока, із товстим листям, а вага окремих цибулин пізнього сорту Ейлза Крейг  ледве не сягає одного кілограма! При  цьому на смак цибуля не гостра, а радше солодка, соковита й добре пасує до  салатів із городини. Тож, на мою думку, дуже багато залежить від догляду: чим він ретельніший, тим рясніший буде й урожай.  

Світлана Піддубна, м. Корюківка, Чернігівська обл.