Мій красень-сциндапсус

Сциндапсус розписний (Scindapsus  pictus)— ​це дивовижна ліана родом із тропіків. Інша назва рослини— ​епіпремнум мармуровий (Epipremnum  pinnatum). І справді, її соковито-зелене  листя немов розписане майстерною рукою художника сріблястими візерунками.  Листочки здаються оксамитовими, а за формою схожими на невеликі сердечка. Насправді ж таке забарвлення— ​це краса Божого творіння.  

Що ж полюбляє ця рослина? 

Яскраве сонячне світло здатне згубити чудовий малюнок на листі,  тому потрібно розміщувати сциндапсус на відстані близько одного метра  від вікна. Поливаю ліану м’якою дощовою водою. Влітку, в період активного  росту, поливаю частіше, але щоб не згубити рослину, завжди контролюю  вологість ґрунту. Взимку, коли сповільнений ріст, полив зменшую.  

Тримати сциндапсус потрібно в теплі, однак подалі від радіаторів  опалення. Зазначу, що температура повітря повинна бути вище +160С. Узимку ліана може обмежитись меншим  освітленням, тому щоб не зашкодити їй «диханням» радіаторів, я розміщую красуню на поличці. Щомісяця купаю, а щоб не перезволожити— ​накриваю горщик пакетом. 

Пересадку ліани роблю весною, коли йде інтенсивна вегетація. Ґрунтосуміш купую універсальну та додаю садову  землю. На дно горщика обов’язково кладу гарний дренаж. Пересаджую методом  перевалки, щоб не пошкодити коріння. 

Щоб захистити сциндапсус від  павутинного кліща, застосовую господарське мило (обробляю мильним  розчином середньої міцності). 

Розмножую ліану живцями весною  або на початку літа. Живці довго вкорінюються, тому як стимулятор можна  застосовувати сік алое, розведений  водою. При дбайливому догляді сциндапсус дає гарний приріст: за рік виростає до метра, а то навіть і більше.  Підживлюю свого улюбленця універсальним добривом або добривом для  декоративно-листяних рослин.

 Істера Андрійчук, м. Могилів-Подільський, Вінницька обл.