Перець — він такий різний... Ч1
НазадЯкщо припустити, що стрімкий розвиток цивілізації відбувся через боротьбу за джерела прянощів, то перець був найбажанішою здобиччю шукачів і відкривачів нових земель. Одне слово, любов до гострого стала двигуном прогресу і великих географічних відкриттів.
На самому початку розповіді скажу, що перцями у нас називають абсолютно різні рослини, котрі не мають між собою нічого спільного у плані ботаніки. Умовно всі перці можна розділити на дві великі групи: ті, де в латинській назві є слово Piper (котрі, власне, і є прянощами), та ті, де в назві є слово Capsicum— тобто овочеві перці. Окрім цього, зустрічаються й інші рослини, також звані в побуті перцями. Хоча б узяти водяний перець (він же гірчак перцевий)— рослину родини гречаних. Її подрібнене насіння і стебла здавна вживали як гостру приправу до їжі. Також рослина має лікувальні властивості— лікарі радять водяний перець як кровоспинний засіб. У їжу водяний перець зараз вживають рідко. Росте по берегах річок і озер.
Чорний перець горошком або мелений— це класична пряність, відома в усьому світі. Які б не були тяжкі роки для мого народу, але сільничка із сіллю і перечниця з перцем завжди стояли на столі. У письмових джерелах цей перець уперше згадується в записах, знайдених в Індії й написаних понад 3000 років тому. Європа познайомилася із чорним перцем завдяки Олександру Македонському, який привіз небачені раніше прянощі з походу в Індію. Перець швидко завоював популярність завдяки своїм смаковим і лікарським властивостям. У середні віки чорний перець цінувався на вагу золота— ним розраховувалися за великі покупки, давали хабарі, підносили в подарунок. Одне слово, в ті далекі часи ця пряність була дуже дорогою і цінувалася кожна горошинка. Завдяки перцю збагачувалися великі портові міста і наживали статки купці. Він був інтернаціональною валютою й еквівалентом багатства.
Якби не перець, хто зна, коли б Старий Світ дізнався про існування Америки. Адже саме за перцем та іншими індійськими прянощами вирушив Колумб, котрий, перетнувши Атлантику, був упевнений, що шукає новий шлях до Індії, а насправді виявив незвідані землі, багаті незнайомими в ті часи прянощами.
Валентина Турчина, м. Полтава