Перець — він такий різний... Ч2

Рід перців нараховує близько 1500  видів рослин із кулеподібними плодамикістянками, з яких лише п’ять-шість видів  уживаються як прянощі. Як із листя чайного  куща отримують білий, зелений, червоний і чорний чай (залежно від способу  обробки), так і для виробництва чорного, зеленого та білого перцю використовують  плоди однієї й тієї ж рослини. Для приготування чорного перцю збирають недостиглі плоди, котрі сушать на сонці.  Зелений отримують при висушуванні  недозрілих плодів за високої температури з подальшим покриттям їх сіллю.  Білий перець виробляють із достиглих плодів, котрі вимочуються у морській воді й ферментуються на сонці. А рожевий  отримують із плодів дерева шінус (родини сумахових), що росте в Південній  Америці, котрі після висушування використовують як ароматні прянощі. У великій кількості рожеві ягоди отруйні, тому  цей перець потрібно вживати помірно. 

Білий перець більш запашний і не  такий гострий, як чорний. А зелений— ​найароматніший з усіх трьох. Він зовсім не  гострий, а швидше освіжаючий. Чорний  перець вважається універсальною пряністю й широко застосовується у м’ясних,  рибних, яєчних, овочевих, грибних і навіть солодких стравах (пряники— ​традиційна випічка— ​отримали свою назву  через прянощі, котрі додають у тісто) та напоях (чай, кава, різні коктейлі). Білий  перець гарно поєднується тільки з ніжними продуктами, які не мають свого  характерного запаху (відварене м’ясо, пельмені, вареники з печінкою і м’ясом). Зелений використовується в рибних стравах і маринадах.  

Чорний перець зобов’язаний своєю гостротою пайперину. Ця речовина  сприяє активності ензимів і прискорює рух крові, що надзвичайно важливо для засвоювання поживних речовин. Крім того, чорний перець сприяє детоксикації печінки і є болезаспокійливим при  болях у шлунку. Широко відомі антиоксидантні й антибактеріальні властивості  цієї пряності. 

Духмяний (ямайський) перець не має жодного відношення до справжнього перцю, адже належить зовсім до іншої родини— ​миртових. Як казали в селі мого дитинства на Полтавщині: «Андрій бабі сестра рідна», але без нього розповідь про так звані «перці» не буде повною.  Духмяний перець— ​це винятково ароматна пряність зі слабогострим смаком,  що являє собою висушені ягоди рослини піменти лікарської, котра росте  у тропіках. Шорсткі та щільні горошини духмяного ямайського перцю приблизно втричі більші за горошини звичайного чорного перцю. Духмяний перець має сильно виражений аромат із нотками  гвоздики, кориці, мускатного горіха та чорного перцю, за що його ще називають четвертопряністю. Ямайський перець дуже стійкий при кип’ятінні, тому його слід закладати у страву за 20–30 хвилин до готовності. 

пряність просто незамінна при  приготуванні багатьох овочевих заготівель. Духмяний перець поліпшує смак  м’ясних страв, а також надає неповторного пікантного смаку випічкам і навіть  деяким напоям. Піментову олію, яка міститься в цьому перці, застосовують  при виготовленні лікерів, а також у косметологічній промисловості.