Я змалку мріяла освоїти мистецтво щеплення дерев.

Усьому довелося вчитися самій. Так, я самоучка. І далеко не все роблю за описаною класичною технологією. Наприклад, боюся при нарізанні живців різати їх на себе. Завжди строгаю від себе, щоб не порізатися. Адже головне – результат: приживаність щеплень. Виявилося, що не тільки я роблю так. У численних навчальних роликах Ютуба майстри щеплення роблять так само.

Щеплення бувають різні. Вони різняться за термінами проведення, видами і навіть інструментами, якими їх виконують. Основні методи – копулювання (щеплення живцем) та окулювання брунькою. Першим способом щеплять навесні, другим – влітку.

З моїх спостережень зробила висновок, що зерняткові культури (яблуня, груша, айва, горобина, мушмула) зазвичай приживаються без проблем при будь-якому способі щеплення і в будь-які терміни.

Кісточкові дерева (абрикос, алича, слива, вишня, персик) більш примхливі. Їм найкраще підходить окулювання. Якщо ж прищеплювати їх живцем, то краще робити просте копулювання, без надрізу язичка. Цей метод більш трудомісткий, але вихід саджанців, що прижилися, вище. Я так щеплюю абрикос, персик, черешню та вишню. Слива не така вибаглива і майже так само безпроблемна, як і насіннєві культури. Навесні кісточкові прищеплюють насамперед.

Щеплення роблю у перші весняні теплі дні. Вони благополучно приживаються, витримуючи надалі мороз до 10 градусів (можливо, і нижче). В останні роки у нас різко настає спека. Навіть щепи, що прижилися, можуть загинути, просто згоріти на спекотному сонці, якщо прищепити їх пізно.

Гілочки для копулювання я нарізаю заздалегідь. Розводжу мед чи цукор (одна чайна ложечка на склянку води), наливаю в баночку і ставлю туди підготовлені живці. Можна використовувати чисту воду. Так вони можуть зберігатись кілька годин. Водний розчин оберігає зрізи живців від окиснення. Для кращого приживання на щеплені живці одягаю поліетиленові пакетики. Виходить мініатюрна тепличка з вологим мікрокліматом, сприятливим для зрощення щепи та підщепи. За такого способу обмазувати зрізи живців садовим варом необов'язково. Вони й так не пересихатимуть у пакетиках. Обмотую щеплення поліетиленовою плівкою. Причому нарізаю її стрічками довжиною 30 см із підручних матеріалів – пакетів від молока, кефіру тощо. Головне, щоб поліетилен був міцним і витримав натяг при обмотці.

Олена Каленська, м. Коростень, Житомирська обл.

Від редакції

Щеплювальний секатор Professional Grafting Tool - інструмент, що з'явився на ринку не так давно, але вже здобув популярність у садівників. Не тільки фахівці, а й новачки тепер можуть робити щеплення з майже 100% результатом. Це професійний інструмент для садівників, городників, у тому числі і початківців. Фігурний ніж щеплювального секатора робить дзеркальні зрізи на щепі та підщепі.

Головна відмінність секатора для щеплення від різних спеціальних ножів у тому, що місце з'єднання виходить щільним і зріз завжди однаковий. 

Щепа ідеально щільно з'єднується з підщепою, що забезпечує швидке зрощення. Шанси приживання вищі, а працювати набагато легше. Щеплення рослини за допомогою цього інструменту займає лічені секунди. Впорається будь-яка людина!

Залежно від виду рослини, що прищеплюється, ступеня здеревнення і товщини щепи і підщепи може використовуватися один з трьох змінних ножів з двостороннім заточуванням, які йдуть в комплекті: U-подібний, V-подібний і Ω-подібний (омега-подібний). U-подібний ніж найбільш застосовуємо при товщині рослин, що прищеплюються від 7 до 13 мм. Використання Ω-подібного ножа забезпечує найміцніше з'єднання щепи з підщепою, виключаючи ймовірність зміщення. Однак у разі щеплення тонких гілочок менше 6 мм не обійтися без V-подібної насадки.

Пластиковий упорний барабан використовується як підкладка, в яку входить ніж під час різання. У комплекті є запасний барабан.