Розторопша плямиста
Назад
На своїй дачі я вирощую не тільки овочі та квіти, але й чимало лікарських рослин. Серед них родіола рожева, лофант анісовий, звіробій продірявлений, м’ята ефірна, м’ята котяча, материнка, шавлія, елеутерокок, манжетка, гісоп, синюха блакитна, алтея, меліса, ласкавець золотистий та багато інших…
Сьогодні хочу розповісти про таку дуже цінну рослину, як розторопша плямиста (Silybum marianum). Латинська її назва «Silybum» з грецької перекладається як «пензлик». Видову ж назву рослині дали на честь Діви Марії. Болгари називають її «подарунком Діви Марії». Мабуть, жодна рослина на землі не удостоїлася такого високого звання.
Це однорічник із прямостоячим стеблом заввишки до 1,5 м і багатьма бічними пагонами. На вигляд дуже гарна рослина з великими квітковими кошиками (насінниками), схожими на квіти будяка, тільки більшими (до 6 см у діаметрі). Цвіте з травня по серпень. Листя велике, зелене з мармуровим білим малюнком та колючками. Коли суцвіття набуває жовто-коричневого кольору та починає розпушуватися, то час збирати насіння, інакше воно може швидко висипатися. Рослина мало поширена, але добре росте в культурі. У дикій природі вона зустрічається в південних областях.
Лікувальні властивості розторопші плямистої відомі ще з Давнього Риму. У 1968 році в Німеччині були проведені клінічні дослідження та тести щодо її біохімічного складу. Вчені виявили, що головною складовою цієї лікарської рослини є силімарин — досить рідкісна біологічно активна речовина. На сьогодні ця речовина є єдиною відомою природною сполукою, що захищає клітини печінки та відновлює її функції. Також до хімічного складу розторопші входить приблизно 200 мікроелементів: мідь, цинк, селен, різні кислоти та багато інших цілющих речовин. Дослідження показали її позитивний вплив на людей із гепатитом і цирозом, вона захищає клітини печінки від пошкоджень і проникнення токсичних речовин, виводить уже наявні токсини, стимулює вироблення протеїну. Також використовується в гепатології, токсикології, кардіології, ендокринології, дерматології, косметології й навіть в онкології.
Для приготування трав’яних зборів або чаю використовують листя рослини, зібране в період цвітіння. Лікувальним є й корінь — його заготовляють восени, акуратно викопують, промивають і підсушують. Та найбільше ліків виготовляють із насіння — воно є сировиною для отримання таких препаратів, як Карсил, Гепабене, Легалол, рідкий екстракт із розторопші.
Дуже цінною є олія з розторопші плямистої. Вона містить багато вітамінів А, Д, Е, F та велику кількість вітаміну С, що підвищує захисні сили організму та зміцнює імунітет. Її використовують для профілактики та лікування хвороб ШКТ (гастриту, виразки, коліту, закрепів). Вона заживляє рани та досить м’яко очищає кишківник, загоює опіки. У гінекології цю олію використовують для лікування запальних процесів та ерозій. У стоматології нею лікують стоматит, гінгівіт та інші захворювання ротової порожнини. Також олія використовується в косметології для посилення обмінних процесів і відновлення нормального тургору шкіри та лікування запалень шкіри, вона навіть може усунути зморшки та повернути молодість обличчю, нормалізувати стан волосся на голові.
Повна відсутність токсичності та приємний смак плодів розторопші дають можливість використовувати порошок із них як сурогат кави та у виробництві лікувально-профілактичних хлібобулочних і кондитерських виробів.
Болгарський учений Д. Йорданов радить так готувати відвар із насіння розторопші: 20–30 г розтертого на порошок насіння залити 0,5 л води й кип’ятити на малому вогні на водяній бані, поки не википить половина. Настояти, процідити і приймати по 1 ст. ложці щогодини, а сухий порошок — по половині чайної ложки 3–4 рази на день.
У народній медицині чай із порошку розторопші рекомендується для лікування варикозного розширення вен: 1 ч. ложку порошку насіння заливають 200 мл окропу, настоюють 15 хв і п’ють до 3 склянок на день. Але не забувайте: перед застосуванням будь-якого препарату обов’язково слід порадитися зі своїм сімейним лікарем.
Виростити розторопшу дуже легко з насіння. Весною перед посівом його замочують у воді на 2–3 дні. Рослина полюбляє сонячні, добре підживлені ділянки. Висівають насіння у першій або другій декаді квітня на глибину 1,5–2 см на відстані 0,8–1 м одне від одного, поливають, можна замульчувати торфом. Насіння дружно сходить через 10– 15 днів. Я висівала сухе насіння у вологу землю, і воно так само добре сходило. До середини червня відбувається формування розетки.
Догляд за рослиною не потребує великої уваги й полягає в розпушуванні міжрядь, прополюванні та підживленні. За потреби можна полити водою. Кошики насіння збирають у суху погоду, зрізуючи ножицями в міру дозрівання, але обережно, бо вони колючі. Сушать у затінених, добре провітрюваних місцях. Зберігають насіння в паперових пакетах до трьох років. Такі дуже цінні ліки мають бути в кожного, хто вирощує рослини.
Надія Савенко, cмт Замглай, Чернігівська обл.