Сад. Початок. Ч1

Плодові рослини підрозділяються на дерева, кущі, напівкущі та трав’янисті.  Вони мають певні характерні особливості у будові та біології. За ботанічними  та господарськими ознаками плодові та ягідні культури поділяють на насінні, кісточкові, горіхоплідні та ягідні. Група насінних об’єднує яблуню, грушу, айву,  іргу, мушмулу, глід, горобину. До кісточкових відносять вишню, черешню, сливу,  терен, аличу, абрикоси, персик. 

Дерева. Ніби й відомо, що це таке,  і все ж коротенько розповімо. Вони мають чітко виражений стовбур, крону,  що складається з гілок різних порядків, добре розвинену кореневу систему.  Їм властивий сильний ріст. До дерев належать, не дивуйтесь: яблуня, груша, слива,  вишня, черешня, абрикоса, персик, горіх. 

Кущі. На відміну від дерев, вони  мають не один, а кілька стовбурів, приблизно однакової товщини, які виростають із прикореневої шийки. Це, перш за  все, ягідники — смородина, аґрус, кизил, обліпиха, деякі види айви та інші. Сила росту кущів залежить від біологічних особливостей культури. Тобто висота їх може бути досить значною, як і у дерева, але все одно вони — не дерева, і тому вимагають інших прийомів агротехніки.  

Напівкущі. Це диво природи відрізняється невеликими розмірами, значною  кількістю дворічних пагонів, багаторічною кореневою системою, що неглибоко залягає у ґрунті. До них відносять малину та ожину. 

Багаторічні трав’янисті рослини. Із самої назви зрозуміло, що живуть вони довго, щороку відновлюючи листки та  квітконосні пагони. Стебла в них розвинені слабко, а коренева система — досить сильно. Серед садових культур це,  звичайно, суниці.  

Будова рослин  

Усі плодові мають вегетативні органи, які забезпечують їх зростання, і генеративні — органи розмноження.  

До перших належать: корінь, стебло (стовбур) і листки, а до останніх — квітки, плоди та насіння. 

Корінь. Цей орган росте у ґрунті,  а от функція його — закріплення рослини, забезпечення її надземної частини  вологою та мінеральними елементами  живлення. Корінь — метаболічно активний орган рослини, бо в ньому утворюється ціла низка речовин, необхідних  для активної життєдіяльності рослинного організму. Сукупність коренів різного порядку — коренева система. Вона  охоплює великий об’єм ґрунту, що є основним фактором забезпечення рослини вологою і мінеральними елементами  живлення. Корені проникають у ґрунт на значну глибину (до 3–5 м), але основна  їх маса розташовується у ґрунті в тих горизонтах, у яких підтримується найбільш  сприятливий режим вологості, міститься найбільша кількість поживних речовин, відбуваються активні мікробіологічні процеси, тобто до глибини 60–80 см. От чому при внесенні добрив у орний шар ґрунту (25–30 см) плодові рослини краще ростуть і розвиваються, дають високий і якісний урожай. 

Василь Довгополюк, канд. біол. наук