Хеномелес, або айва японська

Хеномелес—це рослина, яка цінується за надзвичайну красу квіток та  цілющі вітамінні плоди. Належить до родини розоцвітих. 

Навіть при мінімальному догляді  рослина обов’язково подарує чудові квіти. Бутони розкриваються поступово  і квітування розтягується на декілька тижнів. Є низькорослі та високорослі форми хеномелесу. А квіти можуть бути прості, махрові, напівмахрові, різних кольорів: білі, рожеві, лососеві, червоні,  кремові. Саме квіти і надають чарівності цій рослині. Листя хеномелесу також дуже гарне, з моменту розпускання  до осінньої зміни кольору. Лише один недолік — має колючки.  

Оскільки кущ невибагливий, роботи з ним мало. Любить сонячні місця,  але мириться і з невеликим затіненням.  Проте, якщо є можливість вибрати місце посадки, то світлолюбний хеномелес буде значно декоративнішим саме  на сонці. Квіти матимуть яскравіше забарвлення, а плоди добре дозріватимуть.  

А ще хеномелес зовсім невибагливий до вологи, оскільки є рослиною  посухостійкою, тому полив йому майже не потрібен. Дорослим кущам вистачає  дощу, а молоденькі насадження, звичайно, треба декілька разів полити.  

Що стосується розмноження, то існує декілька способів. Один із них, який  я вважаю найпростішим,— прикопати відводок, попередньо надрізавши кору для кращого вкорінення, і залишити  вершечок над поверхнею землі. Ґрунт обов’язково треба зволожувати, навіть можна замульчувати.  

Інший спосіб — живцювання зеленими живцями у червні. Береться гілочка довжиною приблизно 8–10 см. Зріз  має бути зроблений гострим ножем. Краще це робити вранці, коли рослина в росі. Висаджується підготовлена гілка  під пластикову пляшку чи в спеціаль- ний парничок для живцювання. Ґрунт  зволожується, а надалі обов’язково треба стежити, аби він не пересихав. Хеномелес дуже добре вкорінюється, тому стимулятор укорінення я не завжди використовую. 

Через деякий час зелений приріст  буде вказувати на те, що з’явилися корінці. Але не слід поспішати з пересаджуванням на нове місце. Укорінений живець  має перезимувати, і лише весною сміливо пересаджуйте його на постійне місце.  

І третій спосіб — це розмноження насінням, яке є в достатній кількості  в дозрілих плодах і яке при висіванні  добре сходить. Але сіянці, одержані з насіння, не повністю передадуть характерні  ознаки батьківської рослини. Та хай вас це не засмучує, адже серед нових рослин  обов’язково з’явиться щось нове і незвичайне, наприклад, інший колір квітки чи  її форма. Для квітникаря це завжди бажаний і цікавий момент. Насіння краще  висівати під зиму, для природної страти- фікації. Весною воно дасть дружні сходи.  

Весною робіть лише санітарне обрізування. Якщо кущ віком 6–7 років —  слід зробити омолоджуюче обрізування, тобто вирізати старі гілки, які вже не плодоносять. Обрізування проводять лише до набухання бруньок.  

Після надзвичайно красивого квітування, яке не залишає байдужим нікого,  хеномелес починає формувати плоди,  які достигають у вересні й мають цілющі властивості.  

Посадіть у себе хеномелес, бо ця рослина заслуговує на гідне місце в саду! 

Катерина Павлішина, с. Катеринівка, Харківська обл.