Квіти — ліки для душі

Завдяки «Сільському віснику» на моєму подвір’ї з ранньої весни до пізньої осені буяють квіти. Я намагаюся підібрати рослини з різними термінами цвітіння. Першими рано навесні милують око крокуси й анемони, потім розквітають килимом тюльпани, нарциси, півонії, стокротки, примули; далі підходить черга до пупавки, ромашок, дельфініумів, флоксів, петуній. І, нарешті, естафета переходить до моїх найулюбленіших квітів— ​троянд. 

Вже багато теплих слів сказано про цих красунь, але хочеться додати ще дещо. Я раніше боялася заводити троянди, бо мені здавалося, що не впораюсь із доглядом за ними. Біля них багато клопоту: треба і підживлювати, й обробляти від шкідників, хвороб, утеплювати на зиму, та й коштують вони недешево. Але, як кажуть, коли «захворієш трояндами», то ні перед чим не зупинишся. 

Посадивши свою красуню, доглядала за нею, як за малою дитиною. Кожного ранку обдивлялася листочки  (чи не напала гусінь чи тля) і тільки тоді зі спокійною душею займалася господарством. А коли починалася пора цвітіння, хотілося просто сидіти й милуватися квітами. Як же добре, що в наш час можна сфотографувати всю цю красу, аби потім, переглядаючи фото, зігрівати душу холодними зимовими вечорами! 

Одна моя знайома, теж люби телька троянд, розповіла, що їх можна розмножувати самостійно. Для цього потрібно посадити декілька зелених  живців троянди по 2–4 бруньки під скляну банку і стежити, щоб ґрунт був вологий. Через два-три тижні, якщо вони приживуться, почнуть відрос тати листочки. На зиму слід залишити їх під банкою, вкривши листям горіха, а навесні зняти. Тоненькі стебельця треба притінити від пекучого сонця і видалити перші пуп’янки квітів, доки рослинки не зміцніли. І вже влітку вони порадують господарів своїм цвітінням. Завдяки цьому методу в мене вже є ціла алея витких троянд, які починають цвісти влітку і майорять до самих морозів. 

Також я експериментувала із розмноженням лілій. Навесні, одержавши цибулини лілій від «СВ», я обережно відокремила декілька лусочок і поса дила їх у горщик із піском, заглибивши на 2/3 під кутом 45 градусів. Зробила міні-тепличку, поставивши горщик у целофановий пакетик. Яким було моє здивування, коли з цих маленьких лусочок із різних боків почали відростати тендітні листочки! Влітку я їх висадила у відкритий ґрунт, притінивши від сонячних опіків. Наступної весни вони вже нічим не відрізнялися від материнських рослин і квітували на рівних. 

Для створення квітучого подвір’я  не обов’язково витрачати великі кошти, адже завдяки ґрунтовним статтям  «Сільського вісника» можна навчитися вирощувати рослини з насіння і не боятися експериментувати з їх розмноженням. І головне — ​мати терпіння та любов до землі!  

Тетяна Шульга, м. Ічня, Чернігівська обл.