Чому мигдаль такий дорогий? Ч1

Реклама наголошує, що мигдаль  надзвичайно корисний для здоров’я, а обсяги його продажу  зростають, як ніколи. Дехто називає це  сучасною «золотою лихоманкою». Останнім часом ці горіхи здобули репутацію  «корисного смаколика», і бізнес каліфорнійських мигдалевих фермерів значно  пожвавився. 55% усього мигдалю у світі походить із цього американського штату, де він є ключовим складником експорту сільськогосподарської продукції. 

«Горіхи, зокрема мигдаль, стали більше цінуватися, коли світ усвідомив  поживну цінність мигдалю і те, яку користь він приносить організму»,— пояснює Девід Фіппен, який усе життя вирощує мигдаль на землях центральної  Каліфорнії.  

Ферма Фіппена працює на сонячній енергії й належить п’ятьом сім’ям.  Це одна з найперших у світі ферм, де мигдаль сортують роботи, розроблені з використанням технологій NASA.  

Вирощування мигдалю — механізований процес, який залежить від складної системи іригації садів та, зрозуміло,  від клімату. У цьому районі Каліфорнії досконало поєднуються холодна (але не  занадто) зима, яка дозволяє деревам відпочивати, і помірна весна, що спонукає  їх прокидатися й розквітати.  

Мигдалевим деревам конче необхідні 500–700 годин зимового відпочинку, що змінюється теплим періодом  без заморозків, коли вони оживають —  зазвичай, починаючи  з Дня святого Валентина.  

У відповідь на  підвищення світового попиту,— особливо  з боку Великої Британії, Німеччини та нових ринків,  таких як Китай та Індія,— Фіппен та інші фермери збільшили  свої мигдалеві сади. 

«Вартість кожного горішка стрімко підскочила, і садівники хочуть вкласти  гроші та отримати максимальний прибуток, тому вони й досі насаджують  мигдалеві дерева з тривожною швидкістю,— каже він.— Якби ви сьогодні захотіли висадити мигдалевий сад, вам  би довелося два роки тільки чекати на посадковий матеріал». 

Утім, у мигдалю не завжди була така гарна репутація. «Ще до середини 90-х років усі горіхи, зокрема мигдаль, вважалися шкідливими для здоров’я,  адже вони містять багато жиру»,— пригадує Джон Талбот, віцепрезидент із питань розвитку світового ринку Мигдалевої ради Каліфорнії. Проте наступні  дослідження показали, що вміст жиру  в мигдалі — позитивна якість. «Це хороший жир, а не поганий»,— уточнює він  і додає, що уявлення людей змінилися завдяки ліпшому розумінню позитивної ролі мононенасичених жирів.  

Було продемонстровано, що мононенасичені та інші «хороші» жири приносять користь організму: зменшують  ризик серцевих захворювань і поліпшують показники холестерину в крові.  До шкідливих жирів відносяться насичені, які містяться здебільшого в їжі тваринного походження. Зазвичай їх багато  у напівфабрикатах; із ними пов’язують  такі проблеми, як підвищення рівня холестерину та серцево-судинні захворювання.  

У 2012 році в британській пресі та на інтернет-сайтах пройшла рекламна кампанія, де мигдаль позиціо нувався як «найкраща швидка їжа на ходу».  Китайська рекламна серія «Молоді серцем» зосередилася на ідеї «незмінно  доброго настрою», тоді як індійських матерів наполегливо переконували, що мигдаль допоможе їхнім дітям  мати успіх у всіх справах. У Сполучених Штатах Мигдалева рада Каліфорнії  нахвалювала фізично активним споживачам «силу хрумкоти» цього горіха  із лозунгами на зразок: «Хрумкіт, що тримає вас у грі».