Білий гарбуз Тибету — бенінказа

Вирощую гарбузи давно. За багато років «приручив» безліч сортів. Завжди прагнув підібрати такий сорт, щоб у ньому поєднувалися найкращі риси цієї чудової «сімейки»: лежкість, привабливий вигляд, високі смакові якості та, звичайно ж, цілющі властивості.  І ось нарешті моя мрія збулася — вдалося придбати гарбуз, який повністю  відповідає цим вимогам. Його назва — бенінказа (Benincasa hispida), або зимова диня, білий гарбуз, восковий гарбуз.  

Родом ця екзотична рослина з острова Ява, але добре росте і в Японії, Китаї,  й у нашій рідній Україні. У цьому я переконався, вирощуючи її кілька років на різних ґрунтах, від чорнозему до суглинку.  

Бенінказа — сланка однорічна  рослина, яка росте дуже швидко. Агротехніка практично не відрізняється від  вирощування звичайних гарбузів, але  має одну велику перевагу: для бенінкази не треба шукати окремий куточок  поодаль від інших гарбузів, бо вона не перезапилюється. 

Насіння висіваю безпосередньо у ґрунт, коли він прогріється до 10–120С. Маленькі, білого кольору насінини мають дуже гарну схожість, тому в лунку кладу по дві-три штуки на глибину 3–4 см. Слід зауважити, що бенінказа — холодостійка рослина, витримує заморозки до –4 0С.  Торік я зробив експеримент і посіяв насіння під зиму. І якими ж були мій подив  і захоплення, коли я побачив перші сходи!  Урожай перевершив усі мої очікування.  На одному кущі зав’язується багато плодів, які зберігаються у звичайних умовах  до трьох років, не втрачаючи своїх смакових і цілющих властивостей.  

До моменту дозрівання гарбуз покривається товстим восковим нальотом,  завдяки якому дуже довго зберігається.  До речі, з цього нальоту в Китаї виготовляють свічки. Шкірка плода ніжна, м’якоть  також дуже ніжна, соковита, білого кольору, а сік не має характерного для гарбуза чи  кабачка запаху, швидше нагадує огірковий. М’якоть відзначається високим вмістом пектину, вітамінів та мікроелементів.  

Бенінказа має безліч цілющих якостей, не властивих жодному іншому сорту гарбузів. У тибетській медицині її вирощують для лікувальних потреб. М’якоть і сік бенінкази застосовують  при гастриті, виразці шлунку, атеросклерозі, артриті, хворобах печінки і нирок,  серцево-судинних недугах, набряках, ожирінні тощо. Ця рослина — справжня  аптека. Вона не тільки лікує, але й застосовується з метою профілактики хвороб.  Протипоказань до її вживання немає. Тому насолоджуватися її смачним соком або кашею з неї може і старий, і малий. 

З цього дивовижного гарбуза можна  готувати безліч чудових страв, це справжній Клондайк для господарок: плоди смажать, тушкують, консервують, готують із  них супи, рагу, приправи, маринують, роблять десерти, запіканки, каші, пиріжки,  соуси, салати, солодощі, десерти, піцу.  

Нарізані на шматочки й зацукровані зрілі плоди вживають як цукерки.  Це екологічно чистий продукт для малят.  У Китаї бенінказу сушать і беруть у далеку дорогу як додаток до основного  раціону, щоб не покидали сили. Насіння  підсмажують і використовують як заспокійливий, тонізуючий засіб, а з молодих  листків і пагонів готують салати. 

Зважаючи на те, що зберігається цей  гарбуз роками, страви з нього можна готувати і в люту холоднечу, й навесні, коли  плоди інших видів гарбуза вже зіпсувалися. 

Усім охочим, хто не забуде вкласти конверт зі зворотною адресою та маркою,  безкоштовно вишлю насіння на розведення. Упевнений: посадивши цю рослину  в себе на ділянці, ви не розчаруєтеся.  Бенінказа стане вашим улюбленим сортом гарбузів на довгі роки.  

Олександр Кріпак, вчений-агроном, с. Мишурін Ріг, Дніпропетровська обл.