Півонія

Півонії — це справжні довгожителі серед квіткових культур. А ще — найпрекрасніші квіти, які завжди  нагадують рідний дім, дитинство. І немає таких слів, якими б можна було передати ті почуття, що викликає аромат  квітучої півонії. Не випадково ці ніжні квіти завжди були джерелом натхнення для багатьох поетів і художників. 

Цей гарноквітучий багаторічник зовсім невибагливий і може рости на одному місці багато років поспіль.  Посадіть його раз — і він буде радувати своєю красою десятиріччя. Як і для  будь-якої квітки, для півонії є своя агротехніка вирощування. Та найперший секрет успіху — це любов до цих рослин.  

Щодо місця посадки, то півонії  зовсім не люблять тіні, тому мають рости тільки на сонячних місцях. Дуже  добре реагують на підживлення, а отже, підживлення має стати одним із основних заходів в агротехніці вирощування. 

Хороші результати дає підживлення  попелом, забродженим і розведеним коров’яком, а також мінеральними добривами. Але все добре в міру, тому я завжди  кажу, що не повинно бути передозування. 

А ще хочу наголосити на тому, що зовсім не треба після цвітіння повністю зрізати листя, як це роблять дуже часто.  Достатньо зрізати квіти, які втратили декоративність і мають неохайний вигляд.  Зрізуючи листя рано, квітникар робить велику помилку, адже рослина закладе вже меншу кількість бруньок відновлення,  а це позначиться на майбутньому квітуванні. І лише після перших заморозків  можна повністю зрізати стебла, щоби надалі уникнути грибних захворювань. І їх треба обов’язково спалити! 

Є ще одне цікаве, на мою думку, запитання. Як часто пересаджувати кущ півонії? Якщо рослини призначені для зрізування квітів, не треба часто їх  пересаджувати. Але ж коли мета — виростити посадковий матеріал, кущ навпаки  викопують через три-чотири роки, адже завдяки частому викопуванню коефіцієнт розмноження буде зростати. 

І ще одне важливе. Під час поділу  куща утворюється нестандартний посадковий матеріал, такі собі «уламки»  з однією чи двома бруньками. Їх не слід викидати. Висадивши на окрему грядку, через кілька років будете мати  прекрасний омолоджений посадковий  матеріал, придатний для реалізації чи обміну з іншими квітникарями.  

Під час поділу великого куща старе коріння обрізають, залишивши приблизно  10-15 см завдовжки. Якщо цього не зробити, це буде однією з причин поганого  квітування або навіть зовсім не утворяться  бутони. Тому про це слід пам’ятати й обов’язково враховувати при роботі з півонією.  

Уже далеко в минулому ті часи,  коли у квітниках росли лише кілька сортів півонії — біла, рожева та вишнева.  Зараз же завдяки каталогам ми маємо чудову можливість обирати нові сорти  на будь-який смак, один за одного кращі, й прикрашати свої квітники та садки!  

А я щиро бажаю всім, аби у вашому садку обов’язково росла і квітувала  півонія — символ щастя та довголіття! 

Катерина Павлішина, с. Катеринівка, Харківська обл.