Садіння та догляд плодових дерев. Ч2

11 листопада 2024

Догляд за молодим садом

У перші роки після садіння догляд за деревами повинен забезпечити їх добрий ріст, що дозволяє в короткий строк закінчити формування крони та прискорити початок плодоношення.

Найбільш сприятливі умови для приживання і швидкого росту молодих дерев створюються при утриманні ґрунту в приштамбових смугах у розпушеному стані протягом усього періоду вегетації.

Восени після опадання листя ґрунт на пристовбурних смугах зерняткових порід перекопують на глибину 15–20 см, а кісточкових— 12–15 см. Перекопують його обережно, особливо біля штамбу, щоб не пошкодити коріння. Перед перекопуванням вносять органічні, мінеральні, фосфорні та калійні добрива з розрахунку на 1 м2 : гною— 5 кг, калійної солі— 20 г.

Під час перекопування верхній шар ґрунту пересувають униз, щоб глибше загорнути добрива. Осінній обробіток створює кращі умови для нагромадження вологи, а також є важливим заходом боротьби з бур’янами. Крім того, у перекопаному восени ґрунті гине багато шкідників і збудників хвороб.

Навесні, як тільки ґрунт відтане, вносять азотні добрива з розрахунком 25 г аміачної селітри на 1 м2 пристовбурної смуги і розпушують ґрунт сапкою. Протягом літа з появою бур’янів пристовбурні смуги прополюють.

У молодих садах у перші шість-вісім років після садіння коренева система дерев займає лише частину площі, крони їх не зімкнені й мало затіняють міжряддя. У таких садах міжряддя використовують для вирощування картоплі, овочевих культур, ягідників, квітів, тому догляд за ґрунтом полягає в догляді за вирощуваними культурами. Проводять розпушення ґрунту, боротьбу з бур’янами, підживлення, поливи тощо, виходячи з вимог вирощуваних культур.

Догляд за плодоносним садом

Коренева система дерев плодоносного віку поширюється по всій площі саду, а крона їх розростається і затіняє міжряддя. Вирощувати в міжряддях інші культури стає неможливо.

Щоб вирощувати високі й сталі врожаї плодів, рослини потрібно забезпечити основними елементами живлення з урахуванням їх запасів у ґрунті. Норми добрив у плодоносних насадженнях диференціюють залежно від ґрунтовокліматичних умов, віку, продуктивності та стану дерев. Органічні добрива у плодоносних садах вносять один раз на дватри роки з розрахунку 4–6 кг гною або компосту на 1 м2 підживлюваної площі.

Дерева підживлюють три-чотири рази за вегетацію: вперше — перед цвітінням, вдруге— після цвітіння, втретє— через 10–15 днів після другого і вчетверте— коли плоди досягнуть розміру волоського горіха.

Органічні добрива, а також фосфорні та калійні (все це містить деревний попіл) вносять під основний обробіток ґрунту; їх слід розмістити ближче до всмоктувальної частини кореневої системи. Для цього по периферії крони викопують кільцеві канавки завглибшки 30–40 см. Від кільцевої канавки, у напрямку до центру приштамбового кола, викопують радіальні канавки на відстані 1–1,5 м від штамбу дерева. Половину норми добрив, розрахованої на всю підживлювану площу під деревом (4–6 кг на 1 м2 приштамбового кола), висипають на дно канавки, після чого її перекопують. Другу половину добрив змішують із ґрунтом, вийнятим під час копання канавок. Після цього підживлені ґрунтом канавки засипають. Це треба робити раз на три-чотири роки. Велике значення має позакореневе підживлення, але воно не може замінити внесення добрив безпосередньо у ґрунт.

Сад також необхідно обприскувати від шкідників. Це слід робити в похмуру погоду або у вечірні та ранкові години (позакоренево) та старатися, щоб засоби захисту дерев були рослинного походження, тому що отрутохімікати можуть перейти на плоди, а це шкідливо для здоров’я людини.

Ще одним важливим чинником у догляді саду є обрізування зайвих гілок у дерев. Обрізування плодоносних дерев зводиться до регулювання їхнього росту і плодоношення, а також дотримання оптимальних розмірів і освітленості крони. Ці питання в кожному конкретному випадку вирішуються з урахуванням породно-сортових особливостей та стану дерев у різні вікові періоди.

Підготувала Мар’яна Ціпух-Гузьо, м. Івано-Франківськ