Схеми посадки малини. Ч1

Малина — широко відома культура, розповсюджена на всій території України. Окрім вітчизняних, у нас ростуть сорти з різних куточків світу — Європи, Америки. 

Найкраще почуваються в нас сорти рідні й американські. Для нашого посушливого регіону вони менш придатні, так само, як і європейські. Серед них мало сортів, що добре витримують  наш сухий і жаркий клімат. Але сьогодні поговоримо не про це, а про схеми  посадки малини. На цю тему є багато  публікацій, та все ж таки хочеться зупинитися на ній детально.  

Почнемо з того, що є різні сорти,  а саме: звичайні, ремонтантні та малино-ожинові гібриди, які також можна  віднести до малини. Серед звичайних є  низькорослі (Таруса, Крепиш), середньорослі (до них належать усі нові ремонтантні сорти) і високорослі (це майже всі  звичні для нас сорти та малино-ожинові гібриди). Схеми посадки залежать саме від цих показників, а також від ваших особистих уподобань. 

З малино-ожиновими гібридами — найпростіше. До них належать кущові сорти, які не дають паростків узагалі.  Розмножуються, як і ожина, вкоріненням верхівок або літнім живцюванням.  Посадка їх проста: міжряддя 2 м, у ряду  1–1,5 м залежно від ґрунтів (багаті чи бідні), а також від вашого бажання. За будь якої схеми посадки врожай забезпечений.  Цим сортам потрібна підв’язка. Звісно, можна обрізувати кущі так, щоб вони були стоячими, але при цьому врожай знизиться удвічі.  

Ремонтантні сорти — ті, що плодоносять двічі. Зазвичай вони середньорослі та прямостоячі, дають паростки (хто  більше, хто менше). Переважно ці сорти садять рядами: міжряддя 2 м і 0,5–1 м у ряду. Надалі таку схему витримують, викорчовуючи зайві пагони заміщення. Через 3–4 роки малина розповзається по всій площі й корчувати доводиться все більше і більше.