Але коли я вперше побачила Tartan, це було щось! Своєю формою вона мені нагадала грайливий вітер. Звичайно, я її виписала, але є у мене такий звичай: того, що люблю, має бути багато, а воно, як завжди – прийшла весна, а коренебульби збереглися не так, як гадала. Отож я дістала той корінь, вирізала дуже гострим ножем усе, що зіпсувалося, і замастила зеленкою, а потім присипала ще й корицею, щоб було напевно, і поклала в горщик. Далі засипала легким ґрунтом, поставила в сонячне тепле місце і стала чекати. Ура, дочекалася! На прикореневій шийці набубнявіли точки росту й почали з’являтися паростки. Я почекала, поки вони виростуть до висоти 8–10 см, узяла скальпель і акуратно зрізала паростки, але обов’язково із тканиною живої рослини – тобто щоб була п’ятка. Різати слід неглибоко, щоб корінь, який використовується, теж дав гарну рослину із квітами. Далі взяла відросток і висадила в пухкий ґрунт у вазон, а цей горщик із паростком поставила у прозорий пакет-майку і зав’язала, щоб не було доступу повітря.

Коли рослинка почала приживатися, на стінках пакета з’явилася роса. Я пакет не розв’язувала, щоб зняти вологу, а легенько постукувала по ньому пальцем, і крапельки роси падали на землю, в яку посаджено рослину, – так відбувався своєрідний полив. Лише десь за три тижні, коли пішли в ріст молоді листочки, після третього листка знімала пакет на ніч, і рослина адаптувалася. А далі вже можна було поливати, як завжди. Пам’ятайте, що листочки жоржин дуже ніжні, і якщо сонячні промені світять на них прямо, то обпечуть. Тож потрібно притіняти їх або забезпечити розсіяне світло. Можна на скло натягнути тюль, а коли рослина загартується, сміливо висаджувати її у відкритий ґрунт.

Після посадки, днів за десять, жоржини потрібно поливати – ви ж розумієте, що під рослиною немає бульби, яка дає енергію життя, – вона сформується лише на осінь.

Також виписала сорт Bodacious – виглядає, наче сонячне проміння торкнулося до землі, а сорт Strawberry Ice – наче потаємна душа. Насправді квітка набагато глибша за кольорами, неймовірна, але кожен фотоапарат бачить кольорову гаму по-своєму. Жоржини Apricot Star – ніби танцівниці в шаленому танці. А Lavender perfection (фото 5) нагадує замислену дівчину перед прийняттям доленосного рішення. Сорт Маki так і промовляє до мене: «Живи, живи, радій життю!»

Ось такі вони – мої казкові жоржини. Саджайте, виписуйте їх у «СВ», матеріал для посадки дуже хороший, прекрасно збережений. Ось скільки їх у мене є, а я виписала знову – виявилося, що ще деякі сорти зачепили струни моєї душі.

З повагою, Ганна Мельничук, с. Грозине, Житомирська обл.