Жоржини: вибір та підготовка ідеальної ділянки для посадки та гарного цвітіння

Жоржини: оптимальне місце посадки

Кілька століть тому, подолавши далекий шлях з Америки в Європу, жоржини зуміли адаптуватися до найрізноманітніших кліматичних умов. Жоржини (Dahlia) з родини айстрових – одні з найбільш гарних і довгоквітучих садових квітів, представлених найширшою палітрою кольорів і різноманіттям форм. Цвітуть вони з липня до самих заморозків, і це їхня найголовніша, крім краси, перевага. Перші бульби жоржин були привезені до Європи з Мексики в кінці XVIII століття. Ім’я своє квіти отримали в 1803 році від ботаніка Карла Вільденау, який назвав рослину на честь відомого ботаніка з Петербурга академіка Йоганна Георгі (Johann Georgi). Зараз налічується близько тридцяти видів і близько 15 000 сортів жоржин.

Досить знати кілька простих хитрощів, щоб жоржини стали фірмовою фішкою вашої клумби або саду! Одна з них – правильний вибір місця посадки квітів.

Теплолюбні жоржини добре ростуть і цвітуть на сонячних, захищених від холодних вітрів місцях, на пухких, родючих ґрунтах. Небажано обирати місце, яке з усіх сторін обдувається холодним повітрям. Рослини не цвітуть і погано розвиваються в тіні дерев і чагарників, ділянка з жоржинами повинна освітлюватися не менше 6 годин на добу з легким затіненням у полуденний час.

Також слід приділити увагу ґрунту, на якому ви збираєтеся посадити квіти. Як визначити тип ґрунту на своїй ділянці? На нейтральних родючих ґрунтах добре ростуть кропива, осот, лобода. Коли біля ділянки ростуть очерет та верби – це свідчить про неглибоке залягання ґрунтових вод. Якщо ґрунт кислий – на ньому ростуть кінський щавель, хвощ польовий, подорожник. Кислотність ґрунту знижують додаванням крейди, вапна, золи (розсипаючи і змішуючи їх із землею) восени або навесні перед висаджуванням. Для визначення механічного складу ґрунту (глинистий, суглинний, супіщаний або піщаний) беруть жменю землі, додають трохи води, доводячи до тістоподібного стану, скачують грудку і розгортають на долоні тонкий шнурок, за виглядом якого визначають тип ґрунту. Піщаний ґрунт розсипається і не тримає форму. Супіщаний ґрунт при формуванні грудки швидко розсипається. При скачуванні шнурка з глинистого ґрунту він згортається в кільце, рівне та гладке, а якщо це суглинок, то на кільці з’являються тріщини або воно розривається.

Структуру ґрунту на ділянці можна поліпшити. До піщаних і супіщаних ґрунтів для збільшення вологоємності необхідно внести 15–20% суміші глини з торфом. До глинистих і важких суглинків для збільшення повітропроникності додають суміш із 20% піску, 15% торфу і 15% листового перегною. Для підвищення родючості ґрунту бажано регулярно вносити гній або компост. Жоржина – досить невибаглива культура, але любить легкий та поживний ґрунт одночасно. Найоптимальніший – слабокислий або нейтральний ґрунт.

Підготовку ґрунту під посадку починають з осені – його перекопують і вносять органічні та мінеральні добрива; навесні за 2 тижні до посадки – перекопують знову на повний штик лопати. Якщо неможливо щорічно висаджувати жоржини на нове місце або поліпшити ґрунт на всій ділянці, призначеній для вирощування, то для цього змінюють ґрунт у кожній ямці (не менше одного відра на рослину).

Висаджувати жоржини в ґрунт можна тоді, коли земля прогріється, зазвичай це роблять у квітні. Ямки під жоржини повинні бути більші за грудки коренів у три рази (40×40×40 см), щоб коріння жоржини занурилося в них повністю і залишилося ще 5–7 см. Посадковий матеріал – це одна дрібна бульбочка з однією або кількома бруньками, які ледь-ледь наклюнулися. Великі бульби вкорочують до 5–6 см.

На дно ямки покладіть шар перепрілого компосту або гною, потім присипте гній землею, щоб не обпалити коріння жоржини, укладіть пророслу бульбу і прикопайте так, щоб під землею опинилися кілька сантиметрів стебла. Якщо ви вибрали сорт високорослих жоржин, відразу встановіть і закріпіть опору для майбутнього стебла. Після посадки рясно полийте саджанці холодною водою, а ґрунт навколо них замульчуйте п’ятисантиметровим шаром дрібної деревної кори або тирси, попередньо змішавши її з торфом або компостом.

Через місяць можна очікувати появи сходів. Упродовж усього вегетаційного періоду жоржини потрібно вчасно прополювати, розпушувати навколо них ґрунт і рясно поливати. Великих турбот вони в цей час не завдають.

Підготувала Світлана Мусійко