Тонкощі вирощування редису

Мені здається, що нам зараз не вистачає підтримки  та гарного настрою. Багато хто сидить тиждень-другий дома, прибралися в усіх кутках, куди раніше  не доходили руки. Ретельніше звичайного плекаємо розсаду, та хочеться скоріше опинитися на дачі, в саду,  де починається цвітіння, де є повітря та світло.  З нетерпінням чекаємо моменту, коли зможемо взятися до переробки клумб, посівів і посадок улюблених рослин. А зараз давайте поговоримо про чемпіона  за скоростиглістю серед коренеплідних рослин — редис.

Редис (Raphanus sativus var. Radicula)— однорічна або дворічна рослина,  що належить до родини капустяних (хрестоцвітих) і є різновидом редьки  посівної. Вважається, що дика редька  походить із Південно-Східної Азії, а батьківщиною редису є Середземномор’я,  де його давно вирощують. До нас редис потрапив у XVIII столітті.  

Проростання насіння редису починається вже при 1...2 0C, це дозволяє  вирощувати його з 1 березня в опалюваних теплицях і з квітня — у відкритому  ґрунті. Оптимальною ж температурою для проростання є 15...20 0C, тому при  посівах у більш холодну погоду насіння буде довше проростати (8–10 днів).  При оптимальній температурі й вологості сходи з’являються вже на 3–4-й день.  Редис не боїться заморозків: сходи витримують до –4 0C, а дорослі рослини —  до –6 0C. Саме тому його вирощування можливе в такі ранні терміни.  

Існує два основні чинники, які найбільш впливають на розвиток якісних  і красивих плодів редису,— це температура та вологість. З огляду на це,  забезпечуючи необхідні умови, можна вирощувати гарні врожаї. Оптимальна температура для розвитку коренеплоду 10...120  C, ще краще рослина розвивається при 15...18 0С. Тому весна та осінь —  сприятлива пора для вирощування редису у відкритому ґрунті, бо погода переважно волога і прохолодна. Коли настає літня спека, коренеплоди стають  гіркими й дерев’янистими. Вже при 25 0C розвиток коренеплоду припиняється, він втрачає вологу і грубішає.  

Редис — світлолюбна рослина короткого світлового дня, тому ранній редис слід висівати на добре освітлених  ділянках городу. Оптимальна тривалість світлового дня для розвитку коренеплоду  становить 12 годин. Коли вона збільшується до 14 годин — це сигнал для рослини випускати стрілку з насінням. З цієї  причини пізньостиглі сорти вирощувати  навесні немає сенсу, адже вони, не встигнувши утворити коренеплід, стрілкуються. Зате добре ростуть наприкінці літа  й восени, коли світловий день зменшується. Плодоношення триває до самих  морозів. Плоди утворюються соковиті, великі та смачні. 

Найкращі врожаї редису виходять на родючих, добре дренованих, пухких  ґрунтах, що мають нейтральну або слабокислу реакцію. На кислих ґрунтах  рослини швидко занедужують, а коренеплоди виходять некрасивої форми,  з пухирцями. Гарні попередники — огірки, томати, картопля і боби. Погані —  всі хрестоцвіті: капуста, ріпа, турнепс, редька, хрін, дайкон, крес-салат.  

Оскільки редис — культура скоростигла, то є сенс сіяти її на тих грядках,  де основними культурами в цьому сезоні будуть огірки, томат, перець, баклажани, картопля та ін.  

На дуже щільних і важких ґрунтах редис починає раніше стрілкуватися, а коренеплоди швидко в’януть. Тому намагайтеся посіяти цей овоч на більш  пухкому ґрунті (можна облаштувати підняту на 20 см грядку і засипати її пухким  ґрунтом).  

Посів у відкритий ґрунт починається, коли він прогріється хоча б на 4 см,  а температура повітря дійде до 5...10 0C. Глибина посіву 0,5–2 см, відстань між  рослинами 5–6 см (залежить від сорту), відстань між рядками 10–15 см.  Якщо є сумніви в схожості насіння, можна посіяти густіше в ряду, а з появою  перших справжніх листочків — прорідити. Не забувайте, що редис часто використовується і для маркування лінії  посівів інших овочевих культур, таких  як цибуля або морква. Паростки редису з’являються вже через 2–3 дні, що  дозволяє проводити обробку грядок ще до появи сходів інших культур.  

Щоб свіжий редис не переводився на столі, висівайте його частинами  з інтервалом 10–20 днів. Орієнтир для  моменту наступного посіву — поява першого справжнього листочка на рослинах  попереднього посіву.  

Догляд за редисом — це полив, розпушування ґрунту та захист від шкідників. Поливати бажано щовечора, хоча б  потроху, якщо ґрунт не надто пересушений. Критичний момент, коли нестача води  може призвести до того, що коренеплід  не буде сформований,— це початок розвитку другого справжнього листка і далі  7–10 днів, коли йде розвиток коренеплоду. На початку проливаємо ґрунт на 8 см. Коли настає другий період, то на 15 см.  

Розпушувати ґрунт бажано регулярно, бо ґрунтова кірка уповільнює  розвиток коренеплоду. Щоб уникнути зайвої роботи, сходи редису можна замульчувати торфом або перегноєм  шаром 1–2 см. Збирають урожай редису в міру його дозрівання. Якщо розмір  коренеплоду влаштовує — висмикуємо його до столу. 

Найбільш злісним шкідником усіх хрестоцвітих, у тому числі редису, є хрестоцвіті блішки. Вони дірявлять сім’ядольні листочки редису так, що  подальший розвиток рослини зупиняється. Справжні листочки більш стійкі  до нальотів блішки, тому в першу чергу необхідно захистити сходи. 

Підготував Володимир Столяренко