Таємнича Бругмансія – секрети вирощування та догляду
НазадБругмансія – чаклунська квітка
Важко повірити, що ця фантастична рослина – близька родичка дурману (Datura), і ботаніки майже два століття розміщували їх поряд. Квітки у бругмансії дуже великі, але, на відміну від дурману, – звисаючі, абсолютно неповторної форми і з таким самим незвичайним ароматом – недарма їх називають «труби янгола».
Нині рід Бругмансія (Brugmansia) включає 7 видів, і всі вони відомі лише як садові культури або як ті, що «втекли від вирощування», бо жодна рослина в наш час не була знайдена у дикій природі. Тому вони занесені до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи як вимерлі. Більш за все їхнє вимирання в дикій природі пов’язане зі зникненням деяких тварин, які раніше запилювали та розповсюджували насіння. Лише вирощування людиною забезпечило продовження життя роду.
Бругмансія походить із тропічних регіонів Південної Америки, уздовж Анд від Венесуели до півночі Чилі, а також у південно-східній Бразилії за сприятливих умов може виростати до 3 м. Цвіте вона розкішними квітами з липня до грудня. Життя кожної квітки недовге, але оскільки квітів дуже багато, створюється ефект безперервного пишного цвітіння. Зів’ялі квіти опадають. У нашому кліматі теплолюбна бругмансія є кімнатною рослиною, проте влітку вона краще почувається на свіжому повітрі.
Особливість рослини у тому, що вдень вона пахне не надто сильно. Але звечора відчувається дуже інтенсивний та приємний аромат, який приваблює бражників. Ці нічні метелики, схожі на колібрі, зависають над квіткою – подиву ваших гостей не буде меж! Особливо чутливим людям не рекомендується довго перебувати біля бругмансії – може з’явитися головний біль. До речі, з цієї ж причини бругмансію краще вирощувати в саду або в приміщеннях, що добре провітрюються. Майте на увазі, що рослина отруйна.
Бругмансія має дві основні стадії життєвого циклу. На початковій вегетаційній стадії молодий саджанець росте прямо вгору, зазвичай на одному стеблі, поки не досягне першої головної розвилки на висоті 80–150 см. Він не зацвіте, поки не доросте до цієї розвилки, а квіти з’являться на пагонах над нею. Через це у молодої рослини не можна зрізати маківку. Живці, взяті з нижньої вегетативної ділянки, також повинні вирости до такої ж висоти перед цвітінням, але живці з верхньої ділянки цвітіння часто цвітуть на дуже низькій висоті.
Підготувала Світлана Мусійко