Лікорис лускавий: мій досвід вирощування

Лікорис лускатий — один з найбільш невибагливих серед інших видів лікорисів, він пристосований до наших умов та нескладний у вирощуванні. Любить захищені від вітру ділянки. Найкраще росте у легкій напівтіні, але я його вирощую  також і на відкритих сонцю ділянках. І в тіні, й на сонці, за мої- ми спостереженнями, якість квітки буде залежати від погоди.  

Маючи такий тендітний вигляд та схожість із кімнатними квітами родини амарилісових, лікорис лускатий — напрочуд стійка квітка. 

Якщо немає потреби часто викопувати цибулини, то він  може рости на одному місці до п’яти років. За цей час біля материнської цибулини наростає велика кількість дочірніх, завдяки  яким лікорис добре та швидко розмножується. Щоб побачити неперевершену красу квітучих лікорисів, потрібно посадити не  одну цибулину. Після цвітіння запилені комахами квітки зав’язу- ють насіннєві плоди-коробочки. Якщо на меті не стоїть розмно- ження насінням, то стрілку треба зрізати, аби вона не виснажувала цибулину. В цей час іде інтенсивне нарощування «діток».  

Полив та підживлення дадуть кращий результат — ци- булини будуть більшого розміру, а отже, надалі дадуть гарну  квітку. У тих регіонах, де часто йдуть дощі, лікорису вистачить і природних опадів. Поливати не треба.  

Лікорис лускатий — декоративна рослина і за витривалістю є найкращою серед інших більш примхливих видів ліко- рисів. Тому без проблем його зможе виростити як квітникар  з великим досвідом, так і початківець. 

Свої лікориси я знайшла у каталозі «СВ», за що щиро дякую! 

Катерина Павлішина, с. Катеринівка, Харківська обл.