Полюбіть виноград — і він відповість вам взаємністю!

Це насправді так! Я в цьому особисто переконалася,  хоча спільну мову з цією прекрасною ліаною знайшла не одразу. Чомусь надто складною мені здавалася  вся література з виноградарства, дуже багато незрозумілих  термінів, професійних визначень. Садівництво я освоїла швидко, а солодка лоза не піддавалася (то вимерзне, то випріє, то  миші пошкодять). А так хотілося свого винограду — різного  і досхочу! Скажу одразу, літератури перечитала багато. Вибирала, сортувала, занотовувала потрібне, а головне — зрозуміле.  

Я й тепер не професіонал, та хочу переконати всіх не боятися вирощувати сонячну ягоду. Одні хвилюються, що не  впораються, інші переконані, що на Івано-Франківщині столові сорти не будуть плодоносити. Ще інших лякає те, що лозу  треба укривати на зиму...  

Так, роботи біля винограду багато, але що можна отримати без праці? Біля кожної культури треба попотіти, але  якщо це в радість і є бажання, то чому б не спробувати? Свій досвід і якісь невміння я доповнюю любов’ю і піклуванням, тому виноград віддячує мені щедрим урожаєм. 

У мене ростуть два десятки кущів винограду: Аркадія, Лора, Кодрянка, Надія АЗОС, Новий подарунок Запоріжжю, Восторг та інші сорти. У минулому році скуштували перші ягоди Ювілею Новочеркаська і Бузкової Димки. Скажу чесно, навіть не думала, що зможу виростити такі ґрона. Посадила  Ніну, Чорний смарагд, Червону кулю, Тимур, Муромець, із технічних — Лівадійський чорний і Цитронний Магарача. Тепер  чекаю на врожай.  

Поради для початківців  

Купуйте лозу у знайомих людей, у відомих розсадниках, вирощуйте самі з чубуків (це нескладно). Так ви будете  впевнені, що отримаєте потрібний сорт. Вибирайте спочатку  недорогі сорти, ознайомившись із характеристиками, особливо з терміном дозрівання, стійкістю до морозу та хвороб.  Хочу наголосити: повністю стійких до хвороб сортів ще не винайшли, які б дорогі саджанці вам не пропонували. 

Дуже велике значення має правильна посадка. Це як  гарний старт. Терміни садіння можуть бути й осінні, й весняні. Головне — розрахувати, щоб восени до морозів саджанець  укоренився, а навесні — щоб ґрунт прогрівся. Яма необхідна діаметром 60–70 см, глибиною 60–80 см. Готуємо ґрунт:  земля з верхнього шару плюс два-три відра перегною, 250 г  мінерального добрива, літрова банка попелу, два відра піску, — все перемішуємо. Поливаємо тільки теплою водою. Якщо  це осіння посадка, перед морозами насипаємо горбик землі  навколо. Якщо весняна — лишаємо лунку. Дуже доречно в посадкову яму вкопати трубу, через яку надалі будемо поливати  і підживлювати кущ. Якщо немає підходящої труби — можна зробити її з ПЕТ-пляшок. 

Догляд  

Усі столові сорти в нашому регіоні обов’язково потребують двох-трьох профілактичних обробок проти шкідників і хвороб. Перша обробка — після відкриття (в кінці березня — на початку квітня). Обприскуємо 3%-м залізним або мідним купоросом.  Друга обробка інсекто-акарицидом Бі-58 Новий — у період набухання бруньок. Третя обробка — перед цвітінням.  Я використовую бакову суміш препаратів (проти шкідників, хвороб і стимулятор росту). Наприклад: Децис + Ридоміл Голд +  Реаком «Виноград». Кількість обробок може збільшитися, залежно від стану кущів, погоди тощо.  

Обов’язково вчасно проводимо зелені операції: обламуємо всі двійники, трійники, жирові, порослеві — біля кожної  бруньки залишаємо один найкращий пагін. Усі недорозвинені та слабкі пагони видаляємо. Пасинкування проводимо  протягом вегетації: укорочуємо пагін над третім листочком. Прищипування робимо на початку цвітіння або за два-три дні до цвітіння, видаляючи 5 см верхівки. В кінці липня — на початку серпня проводимо чеканку: видаляємо секатором верхню частину пагона.  

Перед укриттям обрізуємо кущі. Це краще робити восени, бо весною дуже рано починається сокорух і лоза «плаче».  

Про укриття  

Переривши купу видань, зваживши всі «за» і «проти», я вирішила для себе, що кущі винограду треба укривати. Так, це працемісткий процес, але я знаходжу один день, щоб  укрити свої двадцять кущів. Були і невдачі. Перший рік я занадто закутала кущі у кілька шарів плівки, і деякі з них випріли. А одного року завелися гризуни, і навесні я залишилась  без урожаю на одній грядці. Всі ми вчимося на помилках. 

Виноград укладаю на землю, пришпилюю дугами. До ґрунту лоза не повинна торкатися (можна підстелити  щось, насипати листя). Я ж роблю повітряну подушку з очерету, горіхового листя, сухих кущів чорнобривців, обрізаних  хризантем (цього в мене багато і їхнього запаху не люблять миші), потім вкриваю агротканиною і зверху старою плівкою. У жодному разі не новою, бо вона не пропускатиме повітря. Під час відлиг взимку укриття можна відкривати. 

Крім вищеназваних робіт, кущі винограду потрібно поливати і підживлювати. Здається, що складно, та якщо ви посадите хоч один-два кущі в себе і скуштуєте своїх ягід, — упевнена, вже на цьому не зупинитесь. Адже ніколи не станеш рахувати витрати, якщо хочеш порадувати себе і своїх близьких смачною, вирощеною власноруч, а головне — екологічно чистою ягодою.    

На прощання хочу побажати всім читачам теплої весни, сприятливої погоди влітку і щедрого врожаю восени. 

Світлана Калинюк, с. Рашків, Івано-Франківська обл.