Пастки для садівників. Ч3
Назад
Часто-густо ми прислухаємося до відомих, але не завжди правильних порад щодо садівництва. Ця тенденція стала помітною з розвитком інтернету – завдяки мережі люди отримали доступ до необмеженої кількості інформації, та, на жаль, не все, про що пишуть на сторінках віртуальних видань, є правдою.
Іноді ноу-хау, запропоновані неавторитетними джерелами, не тільки не дають видимих результатів, а й призводять до матеріальних втрат і, що найгірше, – завдають шкоди рослинам та навколишньому середовищу.
Редакція «СВ» пропонує нашим читачам користуватися техніками, які пройшли випробування часом. Та й серед них є багато міфів, які вже встигли укорінитися у суспільстві. Настав час їх розвіяти!
Міф 7: «усі молоді дерева слід підв’язувати чи підпирати»
Це типова ситуація «так, але». По-перше, ми говоримо про великі розлогі дерева, включаючи фруктові, але не про малі.
По-друге, опору слід вчасно прибрати. По-третє, стебло дерева повинно мати можливість коливатися – це змушує його ставати товстішим і міцнішим. Іншими словами, не фіксуйте дерево до стану нерухомості.
Розраховуйте, що дерево потребуватиме підтримки від 1,5–3 років. Фахівці рекомендують робити підпору, яка не перевищуватиме одну третину висоти дерева. Розташовуйте опору з тої сторони дерева, з якої найчастіше дме вітер. І найголовніше: не забувайте послаблювати кріплення в міру того, як дерево буде рости й товщати.
Міф 8: «природні пестициди – найкращі»
Остерігаючись впливу хімікатів на навколишнє середовище, садівники часто обирають ті, що позначені як «органічні» чи «натуральні». Однак іноді такі речовини шкодять рослинам саме тому, що отримані з природних ресурсів.
Спрямовані на знищення, вони можуть допомогти позбутися шкідників, які вас турбують, а також тих, на кого ви не націлюєтеся, наприклад, корисних мешканців вашого саду.
Те саме стосується домашніх рецептів, наприклад, оцтових розчинів. Часто опубліковані вказівки щодо використання оцту не перевірені, пропорції в них не виправдані, тому такі рецепти можуть мати негативний вплив на навколишнє середовище та шкодити корисним мікроорганізмам, які дійсно допомагають утримувати шкідників природним шляхом.
Висновок простий: вам слід уникати використання будь-яких пестицидів, якщо це можливо. Для хазяйновитого садівника це не важко. Потрібно лише вчасно видаляти хворі частини рослини, не заливати грядки, по можливості збирати шкідників власноруч.
Якщо ж без використання домішок та синтетичних засобів не обійтися, перевірте склад купленого пестициду на наявність токсичних інгредієнтів та не намагайтеся експериментувати з пропорціями та заміною складників.
Міф 9: «мох – ознака занехаяного подвір’я»
Згідно з цим міфом, мох вважається вкрай небажаною рослиною, тому що він заважає іншим рослинам нормально розвиватися і часто «псує» вигляд газону. Але не поспішайте позбуватися моху – він може розповісти вам багато цікавого про вашу ділянку.
По-перше, мох не вбиває дерева, тому вам не потрібно цим перейматися. Він є чудовим біоіндикатором, який реагує на забруднення повітря й на кількість вологи в ньому. Зважаючи на те, що мох використовує для свого росту воду і поживні речовини з того середовища, де росте, він також є чудовим очищувачем повітря від різних забруднень. Залежно від змін в екосистемі, він змінює свій вигляд та інтенсивність росту, а в особливо несприятливих умовах може й зовсім загинути. Густий шар моху може накопичувати й утримувати радіоактивні частинки.
Також зафіксовані спостереження, що дерева, вкриті мохом, не тріскаються від різких морозів і не піддаються сонячним опікам.
Мох також не вбиває газон, але його наявність вказує на те, що здоров’я газону потребує поліпшення і вам необхідно звернути на це увагу. Пам’ятайте, що там, де ґрунт погано дренується, а також у дуже затінених місцях трава не буде добре рости, а от мох – залюбки. Часто для вирішення проблеми зі «всюдисущістю» моху достатньо потурбуватися про дренаж ґрунту і правильний полив.
Підготувала Світлана Мусійко