Перець — він такий різний... Ч3

Солодкий овочевий перець і гострий (гіркий) перець чилі— ​найвідоміші представники родини пасльонових.  Солодкий перець, котрий іще називають болгарським, багатий вітамінами А, С, Е,  Р, РР і вітамінами групи В. Із мінеральних речовин у ньому містяться калій,  кальцій, залізо, фосфор, йод і кремній.  Усього 30–40 г свіжого солодкого перцю забезпечують добову норму людини  в цих вітамінах. Таким чином, солодкий болгарський перець незамінний при  лікуванні та профілактиці серцево-судинних захворювань і різних запалень,  депресій та авітамінозів. Систематичне вживання цього перцю поліпшує стан  шкіри та волосся, розріджує кров і підвищує апетит.  

Солодкий перець їдять сирим,  запікають, маринують, смажать і тушкують. Цей різновид перцю має м’який  солодкий смак, у ньому майже відсутня  гострота. Висушений і перетертий на порошок червоний солодкий перець називається паприкою. Сушена паприка має  вигляд червоно-коричневого борошна з приємним ароматом. Існує три види паприки: солодка, напівсолодка і пекуча. Цю пряність використовують у великих і навіть у дуже великих кількостях при приготуванні різних страв, особливо балканської кухні. 

А от гострий перець— ​на любителя.  З ним потрібно обходитися досить обережно— ​він повною мірою виправдовує  свою назву. Сирим такий перець зазвичай  не їдять, а найчастіше додають у маринади, соління, салати, основні страви,  соуси, супи й навіть у десерти (стародавній індіанський рецепт— ​шоколад із  перцем чилі). Гострий червоний перець  часто зустрічається в сумішах прянощів, наприклад, із меленим часником, лавровим листям, чорним перцем, базиліком, коріандром та іншими спеціями.  У висушеному вигляді червоний гострий перець зовні майже не відрізняється від солодкого, але смак у нього пекучий. Іще більшу гостроту має кайєнський перець, який дещо світліший від перцю чилі. 

Про червоний пекучий перець, що  росте в Америці, першими дізналися іспанці. Саме вони (а точніше, Христофор  Колумб) привезли його у Європу. Червоний перець справив величезне враження на європейців, які вирушили підкорювати  дику Америку. Вперше вони познайомилися з ним завдяки індіанцям, котрі відбили атаку білих, посипавши червоним  перцем тліюче вугілля, коли вітер дув  у бік загарбників. Нині цей перець росте скрізь і його навіть легко виростити  в горщику на підвіконні.  

Червоний перець чилі— ​одна з найпопулярніших пряностей в усьому світі (друга після солі), котра має пекучу  гостроту. Найбільш пекучою частиною  гострого перцю вважають насіння і внутрішні перегородки. Перець чилі налічує  декілька сотень сортів, які різняться за ступенем пекучості (залежно від вмісту  капсаїцину), формою, кольором, ароматом. Його популярність обумовлена універсальністю й поєднуваністю з багатьма  продуктами та інгредієнтами. 

Пекучий перець не лише надає  стравам гостроти, але й насичує їх вітамінами. Алкалоїди, що містяться в ньому,  сприяють синтезу в організмі людини серотоніну, під дією якого з’являється  відчуття радості. Тому вживання гострого перцю можна радити людям, схильним  до депресії. В цілому ж перець чилі підвищує імунітет, знижує стрес, поліпшує  кровообіг, допомагає при застуді й нежиті. 

А ще червоний пекучий перець знайомий нам за перцевим пластиром,  де його застосовують як подразнюючий, зігріваючий та знеболюючий засіб.  Також він входить до складу ванночок для поліпшення кровообігу в ногах. Вчені вважають, що червоний пекучий перець— ​природний регулятор роботи серцево-судинної системи. 

До родини перцевих також входить перець довгий— ​досить рідкісна й тому  недешева пряність, яку нині використовують переважно в національній індійській  кухні. Висушені суцвіття такого перцю  відрізняються великою гостротою й пікантним сильним ароматом.  

Перець кубеба також застосовують тільки в національній індонезійській  кухні. Цей різновид перцю має інтенсивний аромат із камфорними нотками  та пекучий смак. 

Перець п’янкий (друга назва —  кава-кава) традиційно не використовується як пряність. Зате з корінців  цього перцю готують заспокійливий і тонізуючий відвар. Вчені дотепер не дійшли єдиної думки щодо його безпеки: в деяких країнах препарати з перцю п’янкого заборонені, в інших  вони є у вільному продажу. Але в кожному разі зловживати цією ще мало  вивченою рослиною категорично не радять, оскільки досі немає точних відомостей, як цей родич чорного перцю впливає на здоров’я. 

Валентина Турчина, м. Полтава